Щоразу, коли потрапляю до Одеського дитячого садка № 113 для слабковухих дітей, не можу позбутися відчуття, що тут живуть у якійсь подобі казки. Так було й на дитячому ранку до Дня Святого Миколая. Після всіх віршів і цікавих ігор артисти лялькового театру показали виставу «Колобок». Від класичного сюжету відійшли: Колобка не з'їли. Він разом зі звірятами, від яких так старанно втікав, роздав дітям подарунки, яких, зазначимо, було чимало. Спочатку – м'які іграшки від колективу дитячого садка. Потім діток порадували представники депутата міськради Юрія Прєснова, який уже неодноразово допомагав закладові, не залишившись осторонь і в це свято.
Солодкі подарунки малята одержали й від благодійного фонду «Світоч майбутнього». Представник правління фонду Олександр Марков відзначив:
– Плануємо ще кілька акцій до Нового року. Хочемо ще допомогти слабковухим діткам, які займаються у школі № 97. Після новорічних свят почнемо збирати кошти, щоб допомогти закладові у проведенні ремонту.
У нашу розмову втручається хлопчик. Він відвертає увагу мого співрозмовника, щоб помахати йому рукою. Так тут вітаються. Олександра Сергійовича впізнають, бо він побував тут двома тижнями раніше. Приходив відвідати діток і привіз подарунки.
– Уперше в Одесі діти наших колишніх вихованців створюють організацію, щоб допомагати нам, – підкреслює директорка дитсадка Надія Болдирєва. – Ми дуже вдячні. Нам допомогли замінити декілька вікон. Тепер ми не боїмося протягів. Подарунки та іншу допомогу одержуємо від наших друзів із фонду регулярно.
Справа в тому, що в одній із перших груп дитячого садка, заснованого в далекому 1959 році, займався хлопчик Валерій Перегудов. Він виріс, але періодично приходив, посильно допомагав. Його син Сергій заснував фонд і тепер подає допомогу дітям з порушеннями слуху.
– Допомогти з юридичної точки зору сьогодні досить складно, – веде далі О. Марков. – Тому було вирішено створити організацію, у яку входили б люди, що бажають допомогти дітям конкретними діями. Зараз у нашому фонді шестеро таких. Хочу відзначити, що у своєму бажанні допомогти ми не самотні. Зокрема, з нами активно співпрацювали й досі працюють міська служба остекління «Стеко», Перший україн–ський банк «Пумб» і житломасив «Сьоме небо».
Коли я виходила із садка, діти молодшої групи саме йшли до своєї кімнати з подарунками. Один із хлопчиків трохи відстав.
– Допоможіть дитині, він цей подарунок недотягне, – звернулася вихователька до нянечки, яка супроводжувала вихованців.
Як же хочеться, щоб ці діти в житті відчували тяжке лише від подарунків. І не тільки у святкові дні.
