Здрастуйте, здрастуйте,
любі діти!
З минулими вас святами і з наступаючим Старим Новим роком. Хай цього року ваші найзаповітніші бажання збудуться. Але не забувайте, що для цього вам неодмінно треба слухатися мами з татом.
Сьогодні ми з вами поговоримо про зимові природні явища та новорічні звичаї. Нам написала дівчинка Марійка. Познайомимося з нею й відповімо на всі питання, які її цікавлять.
Дітки, ви теж можете написати мені, і я неодмінно відповім і вам. Не розповідатиму довго, що вас чекає на сторінці. Час самим читати й розповідати про це близьким. Успіху вам, друзі, і – зі святом!
сонячна пошта
Здрастуй, любе «Сонечко»!
Мене звуть Марія Мар–ценюк, мені шість років. Учуся я в першому класі школи № 2 смт Петрівка Іванівського району. У нас велика дружна родина: мама, тато, я та братик Матвійко, ще три собаки й три коти. Я дуже люблю зиму, бо взимку багато снігу, такого білого та пухнатого, як хмари в небі. Дуже любимо з братиком гратися на снігу, кататися на санчатах, робити янголяток і ліпити сніговиків. А що ти, «Сонечку» знаєш цікавого про сніжок? Матвій, наприклад, доводить, що він смачний, як морозиво.
Любе моє «Сонечко», я намалювала для тебе й маленьких читачів Зиму з ошатними ялинками та кумедним Сніговиком.
А ще мама каже, що під Новий рік виконуються най–заповітніші бажання. Цікаво, чи виконуються бажання на Старий Новий рік? А ти часом не знаєш, хто його зістарив? Мама розповідала, діти ходять цього дня по домівках і співають пісеньки. Скажи, «Сонечку», що це за пісеньки і чи можна дівчаткам їх співати.
Зі Старим Новим роком тебе, «Сонечку»!
Угадай сам
и загадай другу
А теперь, солнечные мои детки, давайте разгадывать загадки. Знаю, что вы очень умненькие и справитесь, но все же дам небольшую подсказку. Все загадки о самом холодном и красивом времени года – зиме.
Замечательный художник
У окошка побывал,
Отгадайте–ка, ребята,
Кто окно разрисовал.
По счёту первым он идёт,
С него начнётся новый год.
Открой скорее календарь,
Читай! Написано – …
Распахнул я настежь двери,
В сад гляжу – глазам не верю.
Эй! Смотрите, – чудеса!
Опустились небеса!
Было облако над нами –
Оказалось под ногами!
Сніг швидший, ніж «Формула-1»?
Про що ж розповісти вам, дітки, про що ж розповісти цього разу? Звичайно ж, про зимоньку–зиму, новорічне свято, ошатну ялинку й такий улюблений ваш сніг. Отож, читайте й запам'ятовуйте, щоб потім розповісти друзям і знайомим.
Звичайно, всі ми знаємо найноворічнішу пісеньку – «В лесу родилась ёлочка». Її авторка – Раїса Адамівна Кудашова, – вчителька, бібліотекарка та поетка. Вона написала чимало віршів–пісеньок, складала й казки. Але тільки написана 1903 року й покладена на музику композитором–аматором Л. Бекманом (який вирішив скласти пісеньку для своєї дочки) «В лесу родилась ёлочка» стала невід'ємною частиною дитинства, свята, очікування дива.
Найпершу у світі публічну новорічну ялинку було встановлено на Ратушній площі в Таллінні 1441 року. У талліннському архіві є документи, що підтверджують цей факт. Хоча багато які джерела стверджують, що найпершу ялинку було встановлено в Ризі. Це, може, й правда, але архівні документи доводять, що в Ризі діло було 1510 року.
Засновником традиції прикрашати ялинку іграшками вважається Мартин Лютер. Якось глибокої ночі напередодні Різдва він прикріпив свічки до різдвяної ялинки, щоб продемонструвати дітям її блиск на тлі зоряного неба. Це було так гарно, що відразу ж стало звичаєм.
У 1951 році Міжнародна комісія зі снігу й льоду (як не смішно, але є й така!) узаконила класифікацію сніжинок. За затвердженою міжнародною класифікацією є сім видів сніжинок: зірчасті кристали, голки, стовпці (або колони), пластинки, просторові дендрити, стовпці з наконечниками та сніжинки неправильної форми.
А чи знаєте ви, що лише кілька століть тому Снігову Бабу люди ліпили геть не для забави, а для того, щоб умилостивити недобрі сили Зими.
Снігові лавини мчать із гори зі швидкістю поїзда – від 80 до 110 км/год. А великі лавини можуть розвивати ще більшу швидкість – 360 км/год, що набагато швидше, ніж боліди «Формули–1».
Любі діти, ви мабуть не знаєте, що при певному збігу умов у довкіллі виникає рідкісний метеорологічний феномен, коли вітер згортає сніг у рулони. Уявляєте? Нагромадження снігових шарів відбувається як при ліпленні Сніговика, тільки рулони зазвичай мають циліндричну форму й часто бувають порожніми всередині. Щоб сніговий рулон почав формуватися, земля мусить бути вкрита кіркою льоду, сніг має бути вологий і пухкий, а швидкість вітру – досить велика, щоб підняти товщу снігу.
А ось цей факт уже для діток старших. Шановні школярі, можете навіть розповісти це на уроці історії й одержати хорошу оцінку. У 1795 році французька армія провела унікальну операцію – кавалерійську атаку на флот супротивника. Під час військових дій у Нідерландах французи помітили, що до голландських кораблів на рейді можна дійти по кризі. Розроблений план штурму виконав один гусарський полк, який захопив 14 лінійних кораблів і декілька торговельних суден без жодного пострілу.
Торбу щонайбільшу – і гайда щедрувати!
А чи знаєте ви, діти, що у нас є унікальне свято. Називається воно Старий Новий рік. Традиція відзначати його йде від розбіжності Юліанського календаря (або як його ще називають, календаря «старого стилю». Звідси й назва – Старий Новий рік) і Григоріянського – того, за яким зараз живе практично цілий світ. Різниця в цих календарях становить 13 днів. Тому Старий Новий рік – це рідкісний історичний феномен, додаткове свято, яке з’явилося внаслідок зміни літочислення.
Воно приходить до нас одночасно зі святом Святого Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось звідки повелося посівати зерном. Здебільшого це робили діти й підлітки. Батьки будять своїх синів (традиційно посівали тільки хлопчики, а дівчатка тільки щедрували). Хлопці надягали спеціально сплетені рукавиці, наповнювали їх житнім або пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власний дім. Батьки нагороджували дітей грішми, і тоді вони, починаючи із крайньої хати, оббігали сусідські будинки. Кожен намагався першим посіяти й одержати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише бублики, печиво та гроші. До речі, нагадайте господарям, у яких ви, дітки, посіватимете, – в жодному разі не можна викидати принесене посівальниками зерно. У селах, наприклад, його ретельно збирають, зберігають до весни й при сівбі ярових змішують із іншим насінням.
Дуже важливо мати при собі спеціальну торбу для подарунків і ласощів. Перед тим як вийти посівати або щедрувати, діти неодмінно клали в неї бублики та кілька монет. Це щоб посівання було багатим і повернулися вони додому з повною торбою.
Якщо на Різдво в Україні колядують – ходять по домівках і співають обрядові пісні колядки, у яких розповідається про народження Сина Божого, то на Старий Новий рік, у Щедрий вечір, щедрують – співають обрядові пісні щедрівки, у яких бажають хазяям дому всіляких благ і достатку в новому році.
Пропонуємо вам, дітки мої сонячні, щедрівочку:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
