Чогось одеського хочеться, панове!

У виставковій залі «Уніон» на суд глядачів винесли проекти оглядової вежі, що увійшли до фіналу. Найкращу ідею, на думку журі, за допомогою інвесторів постараються втілити у життя на місці, де колись у парку імені Т.Г. Шевченка працював Зелений театр.

Не секрет, що у багатьох країнах оглядові вежі дозволяють туристам краще роздивитися панораму міста, зелений масив, гори, водоспади або море. Вони популярні і улюблені у людей будь-якого віку. Судячи з усього, Одеса теж вирішила не відставати від цієї модної тенденції.

Роботи, подані на конкурс, закодовані. Тому складно зрозуміти, де працював маститий професіонал, а де студент, майбутній архітектор. І доводиться орієнтуватися тільки на враження, які залишають проекти.

У багатьох роботах відчувається захоплення Парижем, і, звичайно, Ейфелевою вежею. П'ять-шість репрезентованих проектів ріднить з нею дуже сильно, ще два-три – трохи менше. Є роботи у стилі хай-тек – різкі, з виступами. Спроба спорудити вежу у вигляді стільця Остапа Бендера, на мій погляд, важкувата і незграбна. Хтось з авторів вирішив пограти зі світлом, задумавши конструкцію, яка змінюватиме свій колір. Хтось запропонував виконати вежу у вигляді літаючої тарілки, яка чи то злітає, чи то іде на посадку. Цей підхід, звичайно, найцікавіший з комерційної точки зору. Адже всю «тарілку» можна віддати під ресторан. І охочих посидіти у ньому на висоті 90 метрів (за умовами конкурсу така максимальна висота вежі) буде багато.

Розглядаючи роботи, дуже хотілося побачити щось одеське, рідне і близьке. Але лише в одному проекті автори спробували показати стилізований якір. Жодних інших яскравих і самобутніх ідей, що відразу асоціюються з нашим містом біля моря, на жаль, побачити не вдалося. Решта оглядових веж можуть бути споруджені де завгодно, тільки знайшовся б серйозний інвестор.

Справа у тому, що спорудження оглядових веж поєднано з чималими труднощами. Стійкість майже стометрової конструкції забезпечується заглибленням у землю противаги, встановленням спеціальних конструкцій для протистояння вітру. У нашому випадку ще потрібно вивчити стан схилу у парку імені Т.Г. Шевченка. За даними учених, там ідуть активні зсувні процеси. І чи можна споруджувати висотну вежу без зміцнення схилу, – під знаком питання.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті