– Зустріла сусідку з її донькою – випускницею. Повернулися з райцентру, куди їздили по бальну сукню. Розхвилювалися, тому що нічого не сподобалося, – розповідає моя мама по телефону. – Довелося замовляти вбрання у кравчині. Сукня їм коштуватиме тисячу гривень. Босоніжки купили за чотириста п'ятдесят. Зачіска, манікюр «з'їдять» ще близько трьох сотень. Плюс гроші на банкет і квіти… Всього на цю урочистість у них піде близько двох з половиною тисяч гривень. Як добре, що нашому онукові ще далеко до шкільного випуску: а зараз йому досить білої сорочки і пристойних штанців.
Попрощавшись, закінчила телефонну розмову з мамою. Не стала розвіювати її ілюзії щодо онучка. Але ж нинішній випускний бал в одеському дитячому садку мало чим відрізняється за кількістю «з'їдених» фінкоштів. Отже, костюмчик для шестирічного хлопчика на «Привозі» коштує від 350 до 800 гривень. Сукні для маленьких випускниць можна придбати мінімум за 300 гривень. Ціна «максимуму» не обмежена.
Невелика ремарка. Знайома – реалізаторка на «Привозі» – Валентина поділилася секретами торгівлі під час випускного сезону.
– Звичайно, закуповуємо ми ці вбрання заздалегідь за дещо нижчими цінами. Зараз сезон. Потрібно заробляти.
«Більш низька ціна» дає згодом сто, а іноді і двісті відсотків «накрутки». Наприклад, простенька біла сукня до підлоги для п'ятирічної дівчинки, яку продають за 300 гривень, торговці купили в оптовиків за 90 (!). Костюм-трійку для хлопчика придбали за сотню, а продають за 350.
Далі зачіска. Тут батькам хлопчиків справді простіше. Їхня стрижка в одеських перукарнях коштує від 35 до 60 гривень. Краса ж на голові дівчаток коштуватиме батькам значно дорожче.
– Записалися на зачіску в салон. Двісті гривень коштує зачіска з об'ємною косою і штучними квітами, – ділиться мама Віолети, одногрупниці сина.
На послуги оператора та фотографа батькам малят довелося віддати по 530 гривень. Згадую дві свої фотографії з дитячого садка. Ой, пардон, – три: з мавпочкою, біля ялинки і загальну на дитячому ранку…
Школа також перебуває у випускній лихоманці. І підвладні їй не тільки старшокласники. Мама четвертокласниці Юлі вже тиждень не може знайти заколки, які б личили до сукні. Вбрання замовляли у Франції, тому мати хотіла, щоб аксесуари були дібрані ідеально.
– Що далі робити із сукнею, не уявляю. Донька її навряд чи кудись ще одягне, – вголос розмірковує вона.
– Вистави на продаж у форумі, – радить подруга.
– Так, але я навряд чи продам її за півтори тисячі гривень, як купила. Крім зачіски та іншого ще довелося здавати по тридцять п'ять доларів на святкування закінчення четвертого класу у кафе. Хотіли порахувати вчора з чоловіком, у скільки обійдеться нам випускний доньки, дійшли до трьох тисяч і залишили підрахунки… Добре, що він тільки з рейсу повернувся.
Сусідській дівчинці пошили чудову сукню. З усіма приміряннями й аксесуарами вона коштувала її родині півтори тисячі гривень. А все святкування – близько
трьох. Непід'ємна сума для простої сільської родини, у якій батьки постійно виїжджають на заробітки до обласного центру або ще далі. Виправдовують ці витрати однією фразою: «Це ж один раз у житті».
