Велике бачиться на відстані

Видатні вчені, здебільшого, не люблять пишних свят із приводу ювілеїв та пам'ятних дат. Вони навіть у такі дні воліють говорити про свою улюблену роботу.

Тому дуже вірним стало рішення відзначити 90-річчя від дня народження лауреата Державної премії УРСР, доктора медичних наук, професора Людмили Йосипівни Алейникової, чиє ім'я у квітні 2013 року присвоєно Одеській міській клінічній лікарні № 3, провадженням науково-практичної конференції «Кардіологія в Одесі – вчора, сьогодні, завтра». У її роботі взяла участь донька професора Алейникової Тетяна Батагова. Вона теж лікар. Завідує рент­генологічним відділенням МКЛ № 1.

Професор Алейникова стояла біля джерел виникнення тромболітичної терапії інфаркту міокарда. Уперше в СРСР для попередження інфаркту міокарда вона розробила метод тривалого лікування малими дозами гепарину, і вперше в країні застосувала для розчинення згустків крові, що утворюються в судинах при інфаркті міокарда, лікування фібринолізином та гепарином. По суті, Людмила Йосипівна стала першовідкривачкою на шляху освоєння одного з найсучасніших на сьогоднішній день методів лікування інфаркту – тромболітичної терапії. Як відзначив на конференції головний лікар МКЛ № 3 Ілля Мільман, за своєю ефективністю він поступається хіба що стентуванню.

У 1969 році на базі МКЛ № 3 було створено відділення для лікування хворих на гострий інфаркт міокарда, до складу якого входив перший на півдні України блок реанімації та інтенсивного спостереження, оснащений необхідною апаратурою. Однак крім того, щоб врятувати людину, не менш важливо повернути її до повноцінного життя. Доліковування та реабілітація кардіологічних хворих – сер­йозна, тривала, копітка праця. Тому у 1973 році на базі тієї ж МКЛ № 3 створюються обласне та міське відділення для реабілітації хворих на інфаркт міокарда, а у 1978 році – відділення реабілітації на базі санаторію «Росія». Тим самим було створено цілісну систему надання допомоги (служба «Швидкої», стаціонар лікарні, відділення санаторію), що дозволило знизити смертність від гострого інфаркту міокарда з 45 до 24 відсотків!

З того часу проблема не втратила своєї актуальності: понад 266 тисяч одеситів тією чи іншою мірою страждають на гіпертонічну хворобу, причому 130 тисяч із них – це люди працездатного віку.

Головний лікар клініки «Свята Катерина», кандидат медичних наук Денис Сєбов говорив про роботу в нашому місті дев’яти кардіоцентрів. У кожного з них своя спеціалізація, і всім вистачає роботи. Важливим та значимим стає здатність координувати дії на добро пацієнтів.

Своїми спогадами про Алейникову поділилися заступник головного лікаря МКЛ № 3, кандидат медичних наук Борис Голобородько, проректор ОНМедУ, доктор медичних наук Юрій Шандра.

Перший заступник начальника управління охорони здоров’я Одеської міської ради Марина Каштальян розповіла, що на сьо­годнішній день лікарня має 180 ліжок кардіологічного профілю для лікування хворих на гострий інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, гострі порушення серцевого ритму та ускладнене протікання гіпертонічної хвороби. У МКЛ № 3 є також єдине в Одеській області відділення для лікування, психологічної та соціальної реабілітації хворих на гострі форми ішемічної хвороби серця. Вона повідомила про плани організації на базі МКЛ № 3 ім. професора Алейникової міського кардіологічного центру. Тим самим буде реалізована мрія самої Людмили Йосипівни, яка говорила: «Кардіологічну службу ми створили, настав час створювати кардіологічну клініку».

На завершення конференції прозвучала пропозиція щодо створення музею Л.Й. Алейникової, експонати якого будуть завжди нагадувати про яскравий шлях видатного вченого.

Выпуск: 

Схожі статті