Чим виміряти ефективність роботи митника? Можливо, 50-ма мільйонами доларів, які приніс у скарбницю Валерій Орловський за 32 роки служби в Одеській митниці? 802 оформлені ним кримінальні справи щодо контрабанди саме й вилилися у таку суму.
Почавши з інспектора у 1974 році, він згодом призначався на відповідальні ділянки роботи. Упроваджував у дію транзитно-вантажний комплекс Одеського порту. У 1994 році був призначений офіційним представником України у складі робочої групи ООН з питань співпраці щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків на морі. У грудні 2005 року, після виявлення на іноземному т/х «Джон Митчел» 9 контейнерів з вибухівкою, брав участь у виведенні судна з Одеського порту на безпечну відстань. В історії митниці В. Орловський залишився як створювач кінологічного центру, а також першого в СРСР відділу щодо боротьби з контрабандою. Цю ідею він приніс із флоту, де починав свій трудовий шлях на суховантажах Батумського, потім – на танкерах Новоросійського пароплавств. Профілюючим напрямом контролю для нього була перевірка теплоходів, що заходять до порту.
На тілі людини є 120 точок, де можна сховати контрабанду. Неможливо підрахувати, яка велика кількість таких місць на суднах. Тільки фахівцеві, який добре знає обладнання сучасного теплохода і психологію моряка, можна було оперативно зорієнтуватися, де можуть розміщені всілякі схованки.
– Досвідчений митний працівник може за дві секунди помітити в юрбі підозрілу особу і, поспілкувавшись із нею протягом п’яти секунд, визначити, чи є цей громадянин порушником, – говорить Валерій Володимирович.
Любов до своєї справи проглядається у Орловського в тому, що з перших днів служби він почав збирати матеріали, які тепер є раритетними експонатами приватного музею Південної митниці – єдиного в колишньому Радянському Союзі, а тепер в Україні. І зараз Валерій залишається єдиним хранителем унікальних експонатів. Створювати колекцію було справою досить важкою, оскільки митна служба завжди мала ознаки таємності. У 1984 році, коли до країни понаїжджало туристів, в Одесі був створений відділ щодо боротьби з контрабандою. Спеціалізація проходила за чотирма напрямами: дізнання, оперативна діяльність, аналітичний сектор і кінологічна служба.
У ті часи перелік предметів, заборонених для ввезення до країни, був досить і досить великим. Нелегальними вважалися дисидентська література, наклейки на джинси, стереолистівки «кліпай-кліпай», касети з музичними записами. Наприклад, пісень Віллі Токарєва або ансамблю «Бонні М». Зокрема, при виявленні бобіни або касети з фірмовим хітом ямайського квартету про Распутіна, морякові могли прикрити візу.
Але це – так би мовити дрібниці! Через кордон йшли нелегальні потоки золотих виробів, ювелірних коштовностей. Хоча влада й припиняла комерцію, все одно в Одесі існував чорний ринок з незаконним обігом цих та інших товарів. Такі речі скуповували на майбутнє люди, які мали великі гроші, їх вкласти тоді у обігову й прибуткову справу було просто неможливо.
Шокуючі факти у справі Меліхсетяна – директора комісійної крамниці в Єревані початку 80-х років минулого століття. Серед унікальних ювелірних виробів цей колекціонер антикваріатів мав намір вивезти до Америки для продажу смарагдове кольє російської імператриці Катерини Другої. Його оцінили у 2,5 мільйона радянських рублів і передали на Лубянку.
У той же час через кордони стали просочуватися й великі потоки наркотиків. Як згадує В. Орловський, було затримано транзитну партію гашишу з Афганістану вагою у 14 тонн. Серед музейних експонатів – колажі, що зберігають відомості про легендарні затримки партій у 52 кг кокаїну, перевезеного в упакуваннях паркетних дощок, 582 кг забороненого препарату, захованого у водопровідних трубах, 1192 кг цього ж важкого наркотику, що не дійшов до адресата, цього разу захованого в доменних печах на борту т/х «Еквадор». Муляж одного з ананасів, що надходили на рефрижераторному судні: усередині заморських плодів було закладено 38 кг героїну. Є рентгензнімки кишечника одного ловкача, який проковтнув ампули, начинені наркотиком, щоб у такий спосіб пронести його через кордон в аеропорту «Бориспіль».
Згодом сфера криміналу розширилася за рахунок торгівлі людьми й піратства. Усі ці етапи і події відображені в експозиції музею Орловського, що охоплює хронологічні періоди діяльності митної служби Російської імперії, Радянського Союзу і України.
Як данина поваги до колег над входом висять портрети першого начальника Одеської митниці Михайла Михайловича Кир’якова, співробітника щодо боротьби з контрабандою Льва Сергійовича Пушкіна – брата великого поета. Дивиться з портрета начальник Одеського митного округу Іван Бларамберг, який був відомим археологом свого часу. Його особиста колекція античних експонатів стала основою Одеського археологічного музею. Він же став його першим директором. Серію «одеських митних мотивів» прикрашає літографія ХIX століття з початковим виглядом портової митниці. Тут же бачимо фотографії командного і рядового складу Одеської митниці 1895 року.
А от, показує В. Орловський, стародавній ключ від входу до будинку портової митниці, масивні пломбіратори, набір інструментів для підробки пломб і набір відмичок, якими контрабандисти розкривали вагони. Можна доторкнутися до глибокої давнини, взявши в руки сокиру із тавром на обусі, яким користувалися монголо-татарські збирачі данини.
Самостійно в підвальній майстерні оформлені під склом копії вилучених банкнот, доларів з тих 820 тисяч, які виявили в автомобілі при проведенні операції «Тетяна». Поблискують монети ІX століття до н.е. з викарбуваними дельфінами. Такі ж були виявлені у пасажира в аеропорту під час операції «Аліна»: археологічна цінність була запакована у круглі коробочки для лез марки «Жиллет».
Є стенд, присвячений зразкам сигаретних пачок, провезених «контрабасом» у рулонах целофану. Особливо виділені митні нагороди й відзнаки. Є куточок пам'яті митникам-ветеранам ВВВ.
За кожним експонатом – доля, тривала аналітична робота, ризик, слідчий і пошуковий талант тих, хто зумів виявити й знешкодити порушника. Але музейна справа – жива. В. Орловський збирає дані щодо операцій, ще не завершених і тому поки що секретних. Але в майбутньому це вже буде хрестоматійним матеріалом для навчання митних фахівців.
