Із внесенням змін до земельного законодавства, що набули чинності з 1 січня нинішнього року, у громадян виникає чимало запитань, пов’язаних із законодавчими нововведеннями у земельній сфері. Серед них – і питання впровадження нового програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру, більшості з нас більш відомого як Національна кадастрова система. Її створення стало важливим кроком у розбудові національної інфраструктури геопросторових даних, дозволивши упорядкувати в електронній формі відомості, що стосуються інформації про земельні ділянки та зробити таку інформацію максимально відкритою для користувачів. Про те, які переваги в роботі з новим програмним забезпеченням відзначають фахівці землевпорядної служби регіону, і яку конкретну користь її впровадження приносить безпосередньо громадянам, – наша розмова з начальником Головного управління Держземагенції в Одеській області Ларисою Тановою.

– Ларисо Євгенівно, Національна кадастрова система працює вже понад півроку. Звичайно, на етапі впровадження електронного земельного кадастру було досить багато як скептиків, так і тих, хто відзначав необхідність та своєчасність його впровадження. Які переваги роботи Національної кадастрової системи Ви можете відзначити сьогодні за результатами перших семи місяців роботи у новому форматі?

– Одразу слід зазначити, що її впровадження дозволило фактично виключити в органах Держземагенції таке поняття, як «корупція», завдяки повній автоматизації процесу державної реєстрації земельної ділянки.

При її реєстрації система автоматично перевіряє необхідну інформацію, повідомляє про можливі помилки, а також дається можливість державному кадастровому реєстратору перевірити просторове розташування ділянки на кадастровій карті.

Для цього громадянинові необхідно офіційно звернутися до державного кадастрового реєстратора та у термін, визначений законодавством, одержати ту або іншу послугу, зокрема, зареєструвати свою земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Так, при офіційному звертанні громадян система сама автоматично формує заявку на ту або іншу послугу, присвоює їй індивідуальний номер, відзначає дату звертання громадянина і залишається в електронному вигляді у всеукраїнській базі даних, що, своєю чергою, унеможливлює втрату документів або їх ушкодження.

– Яка ситуація, що склалася на сьогодні із реєстрацією земельних ділянок, розташованих на території Одеської області?

– Автоматизація процесу дозволила удвічі скоротити час обробки державними кадастровими реєстраторами документів, які надходять від громадян. Так, за статистикою, на сьогоднішній день середній термін виконання реєстрації земельної ділянки становить приблизно 8-9 днів, а в деяких районах не перевищує трьох днів.

Згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» на виконання державної реєстрації земельної ділянки передбачено 14 днів.

Усе вищесказане призвело до того, що навіть за наявності труднощів в освоєнні державними кадастровими реєстраторами нового програмного забезпечення, вдалося на 20 відсотків перевищити аналогічні показники щодо надання послуг у порівнянні з відповідним періодом минулого року та розглянути понад 47 тисяч звертань громадян. І тим самим провести реєстрацію близько 30 тисяч земельних ділянок, надати понад 16 тисяч витягів про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.

Слід зазначити, що процес удосконалення надання послуг, становлення Державного земельного кадастру триває й сьогодні.

– Що таке Державний земельний кадастр для пересічного громадянина?

– На це запитання дав дуже чітку відповідь голова Держземагенції України Сергій Михайлович Тимченко, відзначивши, що кадастр – це гарантія прав та інструмент для забезпечення цих гарантій.

Образно кажучи, кадастр – це дзеркало, що відображує реальний стан справ у даній сфері.

Гадаю, кожний громадянин України і, зокрема, житель Одеської області чудово розуміє, що до цього часу ніхто не зважувався втілити в життя кадастрову систему через те, що це було не лише політичне питання (а, отже, і ризик викликати на себе шквал критики), але й питання власності, яке багато хто вважав би за краще його не порушувати. Особливо – в останні десять років, коли земля стала предметом комерції та капіталізації.

Скажу більше, на сьогоднішній день Публічний земельний кадастр не вигідний лише корупціонерам.

Одним з його елементів стала Публічна кадастрова карта, завдяки якій уперше в історії України було відкрито інформацію про землю.

І хоча Публічна карта не позбавлена недоліків, вона має низку відчутних переваг.

Критики та скептики схильні бачити лише негативні аспекти цього проекту. Однак, відкривши всю дозволену законодавством інформацію про земельні ділянки, фактично вдалося навіть виправити помилки минулих років. Зокрема, на Одещині до Головного управління було надіслано понад 2 000 звертань від громадян – власників земельних ділянок про виявлені ними помилки у Державному земельному кадастрі. Усі звертання були розглянуті, а помилки, у випадку підтвердження фактів, що викладені у звертаннях, – виправлені.

У цілому державними кадастровими реєстраторами з початку роботи Національної кадастрової системи було виправлено понад 10 000 помилок, допущених при веденні державного реєстру земель у минулі роки. І така робота ведеться, а її темпи лише нарощуються.

Відзначу також, що на сьогоднішній день у жителів регіону виникає чимало запитань, що потребують роз’яснення, з якими люди найчастіше звертаються до Головного управління Держземагенції в Одеській області. Ми систематизуємо їх і найближчим часом відповімо на них, зокрема, і на сторінках друкованих видань.