Якщо коротенько говорити про екологічні проблеми, то слід виділити деякі з них.
Насамперед, це, звичайно, проблема, пов’язана з якістю питної води. Тут усе починається з річки Дністер. У її низов’ях накопичуються чималі забруднення. Тому для одеситів дуже важливо, щоб контроль над якістю води в річці провадився за течією всього Дністра, зокрема, і на території Молдови. Така програма може бути ухвалена лише на загальнодержавному рівні за ініціативи керівництва країни.
Звичайно, створення національних парків уздовж басейну Дністра сприятиме створенню суворішого режиму з контролю та охорони водного ресурсу, і, в результаті, забезпечувати надходження чистішої води в районі Одеського водозабору. Але це лише перший крок на шляху розв’язання проблеми.
Друга серйозна проблема, що негативно впливає на якість води, це на 80 відсотків зношені міські інженерні мережі. Лише уявіть собі: поруч проходять водопровідний та каналізаційний колектори. Внаслідок фізичної зношеності в обох трубопроводах виникають пориви, сховані під землею. Відбувається не лише дорога втрата води, але й усмоктування нечистот до водопровідного колектора. Крім того, відбувається забруднення і, що особливо небезпечно, – обводнювання ґрунтів. Одеса стоїть на основі із черепашнику. Давні будинки мають фундамент також із черепашнику. Цей твердий камінь в умовах обводнювання втрачає свої несучі здібності, що призводить до руйнування та просідання будівель. Додайте ще відсутність у багатьох місцях дренажних систем і одразу зрозумієте серйозність проблеми. Будівництво в Одесі метро, наприклад, могло б багато в чому допомогти розв’язати й транспортну проблему, і проблему дренажу обводнених ґрунтів, і заміни зношених водопровідних та каналізаційних труб.
Не менш серйозною екологічною проблемою міста є забруднення повітря, насамперед, автотранспортом. Сьогоднішня ситуація така, що контролюючі служби просто не в змозі провести необхідні виміри повітря та визначити джерело, речовини, викинуті в повітряне середовище. Необхідно створити потужну незалежну аналітичну лабораторію, здатну якісно та розгорнуто провадити аналізи і води, й повітря.
Актуальним є питання щодо збереження та збільшення кількості зелених насаджень у місті. Зелених зон сьогодні явно не вистачає. У зв’язку із цим правильним було б присвоєння статусу Національного парку одеським прибережним схилам.
Говорячи про область та її екологічні проблеми, слід позначити проблему підняття ґрунтових вод та гостру необхідність проведення робіт щодо їх відведення, що вже знайшло відображення в обласній програмі. У той же час пересихання малих річок, зарегульованість їх стоків дамбами призводить до ерозії ґрунтів, обміління водойм. Настав час розробки програми щодо їх відновлення та збереження, тим більше, що, на думку вчених, на нас очікує досить посушливий період.
Особливого підходу потребують лимани. Наприклад, здобутий позитивний досвід на Великому Аджалицькому лимані, де з води, що загнила, у якій крім мотиля – личинок комарів нічого не водилося, після проведених робіт щодо забезпечення водообміну з морем стали вирощувати навіть кефаль, зовсім не підтримується і не поширюється на інші лимани з аналогічними проблемами. А це було б досить корисно.
Юрій Геращенко, президент екологічного центру сталого розвитку України
