На цю своєрідну екскурсію вирушили журналісти, родичі засуджених, представники різних громадських організацій а також чиновники.
Працівники Чорноморської жіночої виправної колонії № 74 ознайомили їх з побутовими умовами, що існують у ній для жінок, які відбувають там покарання.
Клумби з яскравими квітами при вході до зони, чистота сяє… «Гостей, звичайно, ж чекали, і до їхнього приходу готувалися», – зауважив хтось із громадських працівників. Так, це було зрозуміло за запахом свіжої фарби у спальних відділеннях, білосніжними шторками на ліжках… Але хіба інакше буває, коли чекаєш гостей, наприклад, у себе вдома?
Гостям, крім спального корпусу, показали бібліотеку, лазню, крамницю.
Бібліотека, якою завідує засуджена Марина Н., не лише «дім книжок», але й свого роду виставкова зала. Там зібрані роботи (вишивка, картини, жіночі вбрання), виконані засудженими за різних часів.
– Минулого року більше читали класичні романи, цього року – попитом користуються жіночі журнали, напевно, тому що молоді додалося, – говорить бібліотекарка.
– При колонії є ПТУ, випускники якого одержують дипломи державного зразка. Деякі із засуджених тут уперше одержують робочу професію, і, відбувши термін, мають можливість працевлаштуватися. У сукнях, які дівчата шиють для конкурсів краси, вони можуть потім брати участь у різних святкових заходах, організованих для нас адміністрацією.
Дивлячись на гарні вечірні сукні, що висять у залі бібліотеки, і на казенні непоказні халати, у які одягнуті засуджені жінки, стає зрозуміло, який захват викликають у підопічних 74-ї колонії зшиті їхніми руками вбрання.
– Колись у країні існували великі державні фабрики, тепер їх замінили невеликі приватні ательє. А в нас досить велике конкурентоспроможне швейне виробництво і наша продукція користується попитом, – говорить заступник начальника ДПСУ в Одеській області, полковник внутрішньої служби В’ячеслав Кравченко.
Асортимент виробів досить широкий – починаючи від простих рукавичок і постільної білизни до головних уборів, костюмів, халатів, робочого одягу, сорочок, комбінезонів. Офіцери колонії одягнені у формений одяг, зшитий руками засуджених. Виглядає він на них, треба визнати, відмінно.
За словами заступника начальника ДПСУ в Одеській області, «День відкритих дверей» (саме так називався цей захід) в установах подібного типу працівники пенітенціарної служби проводять для того, щоб спробувати зняти хоч частину запитань, які періодично мусуються в суспільстві і в пресі.
– Ми хочемо, щоб люди знали – незважаючи на специфіку нашої роботи, ми відкриті для суспільства. Звичайно ж, є невирішені проблеми, але вони є скрізь, а не лише у виправних колоніях. Тому ми й запрошуємо представників громадськості своїми очима глянути на умови утримання ув’язнених.
– Раніше, коли ми були на волі, ми постійно були зайняті якимись негайними справами, кудись бігли, щось для себе брали від життя, не замислюючись ні про Бога, ні про свою долю. Тут усе змінилося. У кожної є можливість щось змінити і в собі, і в своєму житті. Хтось намагається здобути освіту (серед нас дуже багато тих, хто потрапивши сюди, не вмів писати і читати), хтось професію, хтось починає щиро вірити в Бога, – поділилася своїми поглядами засуджена Феодора.
На території колонії добудовують православний храм. Це дерев’яна конструкція, яку споруджують за стародавньою технологією. Зараз для вірян є лише невелика капличка. Храм буде розрахований на 200 парафіян. Його легко можна буде розібрати і скласти заново, як конструктор, на новому місці. Це дуже актуально у зв’язку з постійними розмовами про можливе перенесення виправних установ за територію міста.
– Ми розташовані в центрі міста, а це ласий шматочок міської території. Усе залежить від інвестора. Якщо тільки-но хтось захоче профінансувати перенесення, ми готові до таких змін, – прокоментував В’ячеслав Кравченко.
