Дитсадок на «міській периферії»

Побутує думка, що дошкільні заклади, розташовані в центрі міста, добротніше обладнані й активніше фінансуються, ніж усі решта. Властиво, батьки хочуть віддати свою дитину туди, де умови кращі, тобто, згідно з уявленнями багатьох із них, – подалі від околиці. Як же насправді живеться садку «на периферії»? 

У яслах-садку № 225, що на вулиці Паустовського, 11, – близько 360 дітей, не тільки з житломасиву Котовського, але й із приміських сіл – Свердлового, Світлого, Іллічівки.

Директорка Олена Чебаненко здивувалася візитові, але охоче провела екскурсію.

Тут тепло й затишно. Тільки в таких умовах (мами не дадуть збрехати) дитина засне спокійним і солодким пообіднім сном. Тиха година! Навшпиньки зайшовши до яслової групи, бачу, як малята сопуть під наглядом виховательки та її помічниці. Лише поки що не звиклий до обстановки новачок Владик усе позирав на двері в очікуванні мами. 

У старших групах міцно спали всі. 

– Погода сьогодні дозволяє жваво побавитися на вулиці, то й нагуляли апетит і сон, – з посмішкою розповідає вихователька старшої групи, педагог першої категорії Ольга Юдакова. 

За рік її вихованці підуть до школи. Щоб гідно підготувати їх, Ольга Іванівна намагається застосовувати всі доступні навчальні засоби. Використовує схематичні зображення, піктограми. За допомогою цієї методики діти вчать вірші, прислів’я та приказки, краще запам’ятовують і переказують казки. За окремими малюнками можуть вгадати сюжет, а за схемами – скласти оповідь, наприклад, про свою родину. 

Пошуки нових, а головне, ефективних методик навчання не залишилися непоміченими з боку педагогічної громадськості. Позаминулого року Ольга Іванівна в межах міського конкурсу була удостоєна звання «Вихователь року».

Працює з дітьми й молода енергійна Тетяна Мельник. Торік її визнали найкращим практичним психологом міста. 

У розмові ми порушили тему, яка сьогодні турбує багатьох батьків. Вони часом скаржаться, що малята занадто рухливі. Доводиться їх мало не карати, оскільки в інший спосіб вгамувати дитя, що цілодобово скаче по квартирі, просто неможливо. 

Психолог радить більше часу приділяти дитині. Наприклад, почитати їй казку. Допомагає й спільна з батьками гра. До речі, опитування, нещодавно проведене в садку, дало несподіваний результат: з’ясувалося, більшість батьків не читають своїм дітям книжок, не ходять із ними до театру. 

– Малята здебільшого не гіперактивні від природи. Вони тільки реагують на брак уваги, намагаються її привернути. Батьки з ранку до ночі зайняті зароблянням грошей (що теж можна зрозуміти), на дітей часу не вистачає…

Олена Василівна Чебаненко по праву пишається своїм колективом. Не таємниця, що зараз важко знайти фахівця, який би відповідав сучасним педагогічним вимогам. Звертаюся з актуальним питанням: «Чи задоволені ви рівнем підготовки випускників педагогічних вузів?»

– Кадрове питання складне. Досить часто до нас приходять нещодавно дипломовані вчителі початкових класів. На співбесідах з’ясовую, як людина ставиться до дітей, якими методами збирається працювати. Адже з часом змінилися й діти, а отже, і способи роботи з ними. Дуже важливим є знання сучасних методик. Я не можу сказати, що у випускників, які приходили влаштовуватися на роботу, достатня база – і теоретична, і практична. 

Але є й позитивні приклади. Якось прийшла молодий фахівець, блискуче пройшла співбесіду. Але вакансія у нас відкривалася тільки через місяць. Було місце технічного працівника. Отож, жінка з вищою освітою погодилася мити підлогу цілий місяць, щоб потім мати можливість працювати з дітьми, застосовуючи те, чого навчилася у вузі й напрацювала самостійно.

До початку опалювального сезону тут практично готові. З ініціативи депутата міськради Сергія Страшного дитсадкові виділили кошти на ремонт опалювальної системи, який уже добігає кінця. Два роки тому, також за сприяння Сергія Анатолійовича, відремонтували харчоблок.

– Зараз нам немає на що скаржитися, – говорить Олена Ва­силівна. – Спасибі районній та міській владі за увагу. Але, зрозуміло, прагнемо розвиватися в кращий бік. Дуже хочеться придбати нові меблі й ігрові комплекси – «перукарні», «кухні», «крамниці» та інші. Також мріємо встановити у дворі сучасний спортивний майданчик, замінити ворота.

До речі, навколо дитсадка ростуть три з половиною сотні (!) дерев. Уся територія являє собою барвисте видовище. Альтанки, різнобарвні ігрові комплекси, доглянуті доріжки, мальов­ничі клумби, жива огорожа. Багато що з цього – батьківських рук справа.

…Ідучи, подумала: якби син був років на два молодший, я б охоче привела його до дитячого садка № 225.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті