На різних форумах часто обмінюються думками щодо проблеми безплідності. Це справді одна з найважливіших і найскладніших сучасних медико-соціальних проблем. Вона впливає на демографічні показники країн і регіонів, істотно підриває підвалини традиційного шлюбу, в якому неодмінно мають народжуватися діти.
В останні десятиліття в багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, відзначається зростання кількості безплідних шлюбів. Вона становить 15 – 25 відсотків. Тобто вже щочетверта подружня пара зіштовхується із проблемою неможливості зачати дитину.
Традиційно вважається, що винуватницею такого стану справ є жінка. Насправді за статистикою жіночий чинник стає основним у 50 відсотках випадків, чоловічий – у 40 відсотках. В решті 10 відсотках причини безплідності пов’язані з обома партнерами.
У 1998 році під керівництвом ректора, професора Валерія Запорожана в Одеському, тоді ще державному, медичному університеті був створений підрозділ, що займається діагностикою та лікуванням сімейної безплідності, – відділення репродуктивної медицини. Воно об’єднало науковий та клінічний напрями, виконуючи всі сучасні допоміжні репродуктивні технології.
Докладніше про них ми говоримо з завідувачем відділення репродуктивної медицини університетської клініки ОНМедУ, кандидатом медичних наук І.Л. ЗАХАРЕНКОМ.
– Ігоре Леонідовичу, з якого часу варто говорити про проблему безплідності в шлюбі?
– Якщо молодій парі віком до 35 років протягом року регулярного статевого життя без застосування засобів контрацепції не вдається зачати дитину, отже, треба задуматися про безплідність. Жінкам старшого віку дорогоцінний час втрачати не варто. Краще вже через місяць-два після рішення про народження дитини прийти на обстеження.
– Що містить у собі комплекс обстежень стану дітородної функції подружжя?
– Гістеросальпінгографію (рентгенівський знімок малого таза після введення в матку контрастної речовини, що дає можливість оцінити її розміри та рельєф, прохідність і функціональний стан маткових труб), контроль овуляції, дослідження сім’яної рідини чоловіка, тести на сумісність, гормональний профіль. Це ті основні обстеження, які не забирають багато часу, але дозволяють одержати досить повну інформацію про стан репродуктивної системи як чоловіка, так і жінки. В деяких випадках доводиться вдаватися й до інших діагностичних методів.
– Результати досліджень не означають, що мова мусить іти тільки про екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), або як його ще називають, «запліднення в пробірці», яке сьогодні вважається найефективнішим методом боротьби з безплідністю?
– Звісно що ні. Іноді досить медикаментозно підкорегувати деякі гормональні зміни в організмі жінки, й вона зможе завагітніти й виносити маля.
Якщо ні, то в арсеналі нашого відділення є такі сучасні й високотехнологічні процедури, як екстракорпоральне запліднення з технікою введення сперматозоїда всередину яйцеклітини (ICSI), культивування ембріонів до стадії бластоцисти (перенесення ембріонів на цій стадії з більшою ймовірністю забезпечує настання вагітності), кріозбереження ембріонів, допоміжний хетчинг (насічки на ембріонах, виконувані за допомогою лазера, – для кращого приживлення в порожнині матки). Для пацієнтів відділення з 2012 року стала доступною процедура ембріоскопії – нового методу оцінки якості ембріонів, що дозволяє відслідковувати їхній розвиток у реальному часі за допомогою серійної відеозйомки в декількох площинах. І вже протягом перших двох діб визначати ембріони найкращої якості й переносити їх у порожнину матки.
– Чи багато протипоказань до проведення екстракорпорального запліднення?
– Це онкопроцеси будь-якої локалізації, тяжкі пороки серця, доброякісні утвори репродуктивної системи, що не дозволяють виносити вагітність, зокрема, міоми матки та інші захворювання, при яких виношування плоду не видається за можливе або може стати загрозою для життя жінки.
– З 2012 року ваше відділення включено до реєстру клінік, що виконують спробу ЕКЗ коштом держави. Це дало можливість багатьом подружнім парам здобути довгоочікуване щастя стати батьками. Як потрапити до цієї програми?
– Державна програма передбачає часткове покриття витрат, пов’язаних із проведенням програми ЕКЗ, і розрахована на тих жінок, які не можуть дозволити собі ЕКЗ через фінансові або інші причини. Комісія з добору пацієнтів працює на базі обласної клінічної лікарні. Ми починали з 30 місць. На цей рік нам виділено 105 місць. Загалом від початку нашої роботи в межах цієї програми ЕКЗ було проведено 120 жінкам. У 52 із них настала вагітність.
– Ігоре Леонідовичу, Ви згадали про часткове фінансування програми з боку держави. До яких витрат має бути готова пара, що вирішила вдатися до методу ЕКЗ?
– Держава надає пацієнтам більшу частину дорогих медикаментів, необхідних для стимуляції яєчників у жінки, покриваючи тим самим близько 60 відсотків усіх витрат. Однак для якісного проведення всієї програми, відповідно до всіх світових стандартів, пацієнтові треба самостійно купувати деякі препарати й видаткові матеріали (голки, піпетки, лабораторний посуд, спеціальні середовища, на яких у штучних умовах ростуть ембріони тощо). Витрати можуть коливатися в широкому діапазоні й залежать насамперед від виробника. Ми рекомендуємо пацієнтам використовувати видаткові матеріали провідних європейських виробників, бо від цього істотно залежить ефективність усієї програми.
– Не таємниця, що успішною може виявитися не перша і навіть не друга спроба ЕКЗ. Чи варто після цього здаватися?
– Ні, звісно. Невдача неприємна як для пацієнтів, так і для лікарів, бо ми турбуємося за них і щиро переживаємо. Буває, після невдалої спроби ЕКЗ подружжя, особливо жінки, впадають у депресію, замикаються. Цього не варто робити. Бо бували випадки, коли вагітність наставала, успішно розвивалася тільки після 6-7 спроб ЕКЗ. Все дуже індивідуально, і розвиток подій залежить від великої кількості чинників. Серед них стреси, простудні захворювання, стан інших органів і систем організму жінки. Важливо не забувати й те, що після 36 років ефективність ЕКЗ починає знижуватися, і після 40 років вона не перевищує 15 відсотків.
– Наскільки я знаю, сучасні технології дозволяють іще на етапі підготовки визначити якість ембріонів…
– Є три класи ембріонів – А (найкращі), В (хороші) і С (погані). Їх оцінюють за певними критеріями. Пересаджують тільки ембріони класу А і В. Зазвичай не більше двох, в окремих, рідкісних випадках – три. Це дозволяє звести до мінімуму таке ускладнення ЕКЗ, як багатоплідна вагітність (три та більше плодів). У програмах ЕКЗ частіше, ніж у звичайному житті, настає вагітність двійнею.
– Багатьох людей турбує питання конфіденційності…
– Все, що відбувається з подружньою парою після того, як вона переступила поріг нашої клініки, є строго конфіденційним, і ми за цим дуже строго стежимо – результати аналізів видаються тільки особисто тому, хто їх здавав, персоналу заборонено обговорювати результати досліджень по телефону, інформація про стан здоров’я подружньої пари не обговорюється із третіми особами за жодних умов.
– ЕКЗ на етапі його появи в нашій країні із труднощами сприймала церква, вважаючи, що екстракорпоральне запліднення, як і сурогатне материнство, є втручанням у божествене в людині. Як змінилася ситуація сьогодні?
– Представники різних релігій стали толерантніше ставитися до цього. На мій погляд, якщо сучасні досягнення медицини сприяють народженню нового життя, то вона найкраще виконує головну свою місію.
