Професійне свято – це можливість підбити підсумки, замислитися над проблемами, визначити першорядні завдання на перспективу.
Напередодні свята нам вдалося зустрітися з директоркою департаменту соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації Іриною МАРКЕВИЧ.
Ірина Вікторівна працює в соціальній сфері понад три десятиліття. Вона пройшла шлях від рядового інспектора відділу соціального забезпечення до керівника обласного рівня.
– Ірино Вікторівно, скажіть, будь ласка, з яким настроєм Ви зустрічаєте своє професійне свято, якими думками переймаєтеся?
– Я щаслива, що мене доля пов’язала з цією професією. Допомагати людям, які не можуть впоратися зі своїми життєвими труднощами, повертати їм віру в те, що вони потрібні суспільству, – це, мабуть, одна з найважливіших справ на Землі.
У нашій області понад п’ять тисяч чоловік трудяться в установах праці та соціального захисту населення. У переважній більшості це кваліфіковані фахівці, що цілком опанували професійні навички роботи та мають великий досвід.
– Підбиваючи підсумки напередодні свята, які позитивні моменти Ви хотіли б відзначити?
– Одеська область характеризується порівняно невисоким показником рівня безробіття – близько шести відсотків (по Україні – сім з половиною), посідаючи друге місце в Україні – після Києва та Севастополя.
Зростають обсяги зайнятості населення. За сприяння державної служби зайнятості на вільні та новостворені робочі місця працевлаштовано близько 18 тисяч осіб. Рівень працевлаштування склав понад 44 відсотки.
Стабільно зростає заробітна плата. Номінальна місячна зарплата за липень, порівняно з відповідним торішнім періодом, зросла на 9,4 відсотка і становила 3041 гривню, що майже у 2,7 раза більше прожиткового мінімуму для працездатної особи.
– Ірино Вікторівно, а які заходи вдалося реалізувати, щоб підвищити рівень захищеності соціально вразливих громадян?
– Втілюючи в життя соціальні ініціативи Президента України, ми спрямували свою увагу на посилення адресної допомоги тим громадянам, які потребують її терміново. Передусім – ветеранам війни, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, самотнім людям похилого віку. Всі категорії громадян, які згідно з чинним законодавством користуються державними пільгами, входять до Реєстру пільговиків. Чисельність їх – понад 532 з половиною тисячі осіб. Серед них інвалідів війни – понад 8 тисяч, учасників бойових дій – понад 20 тисяч, учасників війни – понад 31 тисяча.
Перелік державних пільг, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуги зв’язку, проїзд у приміському транспорті тощо, виплачується державою вчасно та в повному обсязі. Це значні суми.
Відповідно до комплексної цільової програми «Милосердя в дії» багато які соціально вразливі громадяни, зокрема ветерани війни, отримують із обласного бюджету термінову адресну допомогу у вигляді додаткових соціальних гарантій. Понад 300 ветеранів війни одержали підтримку на суму 534 тисячі гривень, 322 ветеранам війни виділено кошти на оздоровлення, а 644 з них отримали пільгові путівки на лікування в санаторіях. Громадянам похилого віку, зокрема ветеранам війни, воїнам-інтернаціоналістам, встановлено стипендії за рахунок обласного бюджету. Не залишаються поза увагою багатодітні сім’ї, сім’ї воїнів, які загинули в бойових діях.
Деякі категорії одержують грошову підтримку від обласної координаційної ради з питань соціального захисту малозабезпечених громадян. Середній розмір поданої допомоги на одну особу склав понад 768 гривень.
Згідно з чинним законодавством, в області понад 202 тисячі сімей з дітьми отримають державну допомогу. На сьогодні виплачено уже близько півтора мільйона гривень.
За цими цифрами – долі людей, їхні життя, віра та надія.
– Все, про що Ви зараз говорили, – сучасне життя, наші методи здійснення соціальної політики держави. Але з наближенням до Європи нам неодмінно доведеться щось змінювати, вдосконалювати, реформувати, аби досягти європейських стандартів. Цікаво почути Ваші думки з цього приводу.
– Ця система соціального обслуговування громадян фактично сформувалася лише за роки незалежності держави. На початку 90-х почалися пошуки нової моделі в цій сфері. Було відкинуто ту, яку ми одержали у спадщину від Радянського Союзу. Це була так звана патерналістська система соціального забезпечення, заснована на централізованому розподілі соціальних благ і послуг, на одержавленні соціальної сфери, утриманстві, соціальній пасивності.
Уже на початку 90-х років почали створюватися нові програми соціального захисту різних категорій населення. Тоді ж була започаткована нова спеціальність – «соціальна робота». На сьогодні понад 50 кафедр вищих навчальних закладів готують таких фахівців. За короткий період було створено законодавство, яке встановлювало державні гарантії для соціально незахищених громадян. Зі створенням у 1997 році Міністерства праці та соціальної політики України розпочато виконання широкої програми міжнародної співпраці, яка згодом стала послідовною та цілеспрямованішою. Разом із міжнародними організаціями було здійснено реалізацію понад 40 спільних проектів і програм, зокрема стосовно інвалідів, хворих дітей.
Додам, що така співпраця триває й сьогодні.
Отож: кілька тез щодо реформування соціального захисту населення, наближення його до європейських стандартів. Нам не завадило б повернутися до закону «Про соціальні послуги», який було ухвалено на початку 2003 року. Пригадати Концепцію реформування системи соціальних послуг. У цих документах позначено шляхи впровадження ринкових механізмів у дану сферу.
Необхідно сформувати такі політичні моделі, які передбачають широку участь громадськості у наданні соціальних послуг, підтримку місцевих ініціатив, розвиток недержавних установ із даною спеціалізацією, створення відповідної законодавчої бази. Поширювати благодійництво та волонтерство. Критерієм оцінки діяльності соціального працівника, його професійним успіхом можна вважати такий стан речей, при якому людина внаслідок проведеної роботи змогла сама вирішувати свої проблеми. Пам’ятаєте, у Лінкольна: «Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі». Отже, ми добре знаємо, що таке європейські стандарти та які умови необхідні для їх досягнення.
– Ірино Вікторівно, з якими словами Ви б звернулися до своїх колег напередодні професійного свята? Які побажання Ви їм хочете висловити?
– В установах праці та соціального захисту населення працюють багато досвідчених фахівців. А всесвітньо відомий французький письменник Віктор Гюго колись сказав: «У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилитися, – це талант, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, – це доброта». Талант і доброта – саме ці риси притаманні більшості моїх колег, які своїми теплими долонями милосердя повсякчас торкаються серця кожної людини, що потребує допомоги. Високою професійністю та службовим сумлінням відзначаються Галина Степанівна Ярославська – очільниця управління праці та соціального захисту населення Кодимської райдержадміністрації, Ольга Григорівна Марченко – виконувачка обов’язків очільника управління праці та соціального захисту населення Комінтернівської райдержадміністрації, Тетяна Петрівна Кириндас – бухгалтер Одеського геріатричного будинку-інтернату, Ніна Дмитрівна Зощук – шеф-кухар Мирнопільського геріатричного будинку-інтернату.
Щиро вітаю всіх працівників установ праці та соціального захисту населення з професійним святом. Від усієї душі бажаю, щоб кожен наступний день у вашому житті додавав лише енергії та наснаги. А ініціативи й горіння – щоб вистачало для реалізації всіх задумів і починань.
Хай вас завжди супроводжують радісний настрій, оптимізм і віра у світле майбутнє нашої української держави.
