– От як нам працювати далі? Як вгадати, в якому напрямі рухатися? – допитувався директор ТОВ «Колос» Юрій Яловчук. – Сьогодні наше господарство отримало близько ста центнерів кукурудзи з гектара. А ціна за тонну – 1200 гривень. Це вдвічі менше, ніж у минулому році! Стільки вкладено для вагомого врожаю, а очікуваної віддачі не отримали. Хіба це справедливо?
Юрій Вікторович – із тих сільгоспвиробників, які просто одержимі своєю справою. Його важко застати в робочому кабінеті, адже саме на полі, милуючись рівненькими рядочками озимини, чоловік відпочиває душею. Зазвичай до Дня працівника сільського господарства він підбиває підсумки завершеного сільськогосподарського року. Та до нинішнього свята готувався зі сльозами на очах.
Погодні умови цього року сприяли отриманню високих врожаїв. А якщо повні засіки зерна, то у ТОВ «Колос» не забувають віддячити пайовикам, видаючи більше продукції, ніж зазвичай. Так само чинять з механізаторами – виростили більше зерна, отже, мають отримати адекватну винагороду за працю. У такій ситуації залишатися з прибутком товариству дозволяє лише чітка та виважена політика господарювання, що передбачає неухильне дотримання технології виробництва.
– Коли було зібрання Аграрного союзу в Києві, де Одеську область представляли лише три сільгоспвиробники, перед нами виступали чиновники високого рангу, і кожен говорив, як розуміє проблеми хліборобів, – говорить Ю. Яловчук. – Але водночас з державного бюджету для сільського господарства нічого не виділено. У принципі, нам і не треба допомоги, головне – щоб ставлення було іншим. От посудіть самі: сьогодні в аграріїв є велика проблема з бухгалтерським обліком. Мати хорошого бухгалтера в селі – це велике щастя, бо ніхто не хоче ризикувати своїм майбутнім через неймовірну кількість перевіряючих організацій. І кожна шукає якихось порушень, що забезпечать стягнення штрафних санкцій. Ми вже не один раз пропонували запровадити якийсь один податок. Нині з кожного гектара виходить в межах 300 гривень на місяць усіх видів податків. Хлібороби згодні платити більше, аби лише скоротити армію перевіряльників. Але поки що до таких пропозицій ніхто дослухатися не хоче.
Юрій Вікторович любить звертатися по закордонний досвід. Він досить часто виїжджає за межі України, щоб побачити умови праці колег. Отож, «там» фермер, який обробляє максимально 200-300 гектарів землі, отримує дотацію в розмірі 300 євро за гектар.
– Але на цю кількість землі «у них» техніки більше, ніж у товаристві «Колос», де обробляється 2,5 тисячі гектарів ріллі, – зауважує Ю. Яловчук. – Ми дуже багато спілкувалися із закордонними колегами, дивилися на їхні врожаї, і в мене виникла думка, що вони дуже балувані. Щойно тільки ціна на молоко знизилася, вони одразу ж страйкують, бо не звикли до такого. А нам скинули ціни на зерно у два рази – і ми мовчки працюємо далі…
На думку Юрія Вікторовича, українським аграріям вже нічого вчитися за кордоном. Якби нашим хліборобам дати таку дотацію і мати таку добротну техніку, як «у них», то 100 центнерів кукурудзи, 82 – пшениці, 43 – соняшнику, 60 – сорго (максимальний урожай ТОВ «Колос») – іще не межа. Та найбільше за кордоном подобається те, що є чіткі правила гри: заплатив до бюджету необхідну суму – і рештою заробленого можеш розпоряджатися на свій розсуд. Чому таких правил немає у сільськогосподарському бізнесі в Україні?
– Найбільше ображає те, що ми вирощуємо урожай, але не маємо гарантії на отримання достойної винагороди за працю, – з прикрістю говорить директор «Колоса». – Декілька років тому наше господарство здало на елеватор зерно і мене, грубо кажучи, «кинули» на мільйон гривень! Я пройшов три суди і всі програв. Остаточне рішення таке: вам було невигідно зберігати зерно, тож ви безоплатно передали його на елеватор. Куди мені жалітися? Як захистити свої інтереси? Як на мене, то сільгоспвиробникам треба об’єднатися, щоб мати власну юридичну службу. Бо самостійно обстоювати свої права ми не вміємо.
У поїздках за кордон хлібороб здобув як багато корисного, так і немало негативного досвіду. Все це враховується у щоденній роботі. У «них» також є свої проблеми, але Юрій Яловчук упевнений, що ми «їх» не лише догнали, а й готові перегнати. Є в українців потенціал для досягнення кращих результатів!
А на День працівників сільського господарства директор ТОВ «Колос» збере не лише тваринників, механізаторів та інших трудівників, а й ветеранів господарства. Нехай побачать, як змінюється товариство з кожним роком, які чудові умови створені для праці та відпочинку, а отже – розпайована земля в надійних руках. Радіє Юрій Вікторович, що в «Колосі» трудяться династії хліборобів – Степаненки, Тростенюки, Гончарі, Стратієнки, Козаки, Гапчуки та багато інших. А молоде покоління здатне спокійно працювати на найскладнішій техніці – комбайнах, тракторах, культиваторах, обприскувачах, які коштують по 2-3 мільйони гривень. Таких механізаторів – і на золото не віддаси.
За всі досягнення господарства Юрій Вікторович Яловчук скаже щирі слова вдячності команді однодумців – трудівникам ТОВ «Колос». Якусь мить він намагатиметься не думати про наявні проблеми, а подарує людям гарний святковий настрій. Бо вони цього варті.
