У місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області пройшов ювілейний, ХХ міжнародний фестиваль телевізійних програм «Агросвіт». На суд журі було представлено понад сто робіт з дев’яти країн. Програми розповідали про людей, котрі працюють на землі, про перетворення, що відбуваються на селі, і пошуки відповіді на запитання, якою ж буде сільськогосподарська праця в найближчому майбутньому. Серед учасників від України Одесу представляла Світлана Чекушина з програмою «Змінити все». Людина вона з вогником, і вже багато років зосереджує основну увагу на пошуку цікавого досвіду в агросфері області. Цього разу Світлану Чекушину зацікавила досить незвичайна доля нашого сучасника.
Головний герой її невеликої оповіді – інженер-електронник Олександр Сущенко, який одного разу вирішив цілком змінити своє життя. З одеської Молдаванки він перебрався до села Калаглії Овідіопольського району. Гадаєте, чоловікові просто набридла міська суєта? Можливо, і це. Але, швидше за все, Олександру по-справжньому захотілося зайнятися серйозною справою, жити на землі, дихати свіжим повітрям і вирощувати екологічно чисті, корисні для здоров’я продукти. Він навіть зумів переконати у правильності такого рішення своїх батьків. І вони, полишивши облаштоване життя в Одесі, теж рушили за сином.
Світлана Чекушина показує, як двоє чоловіків – Олександр та його родич Євген Тевосов – починають свою справу з нуля: готують ґрунт, споруджують теплиці, садять розсаду.
Селяни спочатку скептично сприйняли затію цих дивних городян: ну що вони можуть розуміти в сільському господарстві? Тим більше, що і Калаглія, і сусідні села Надлиманське та Миколаївка давно відомі як місця масового вирощування найбільш ранніх овочів. Це основний спосіб заробляння на життя місцевих жителів. Але поступово скепсис змінився повагою. Молоді фермери почали одержувати по два врожаї помідорів, а дині відправляти на ринок уже в середині липня. Але головне – земля в них не простоює. Вирощувані сорти підібрані таким чином, що увесь час щось плодоносить.
Звичайно, робота без хімічних добрив та інших новомодних штучок на кшталт прискорювачів росту значно підвищує ризик ведення такого землеробства. У будь-який сезон можна залишитися без врожаю. А це, по суті, висока ймовірність втратити бізнес взагалі. Треба сказати, що й через це довелося пройти Олександру Сущенку та Євгену Тевосову на початковому етапі їхньої діяльності. Зате тепер продукцію, що дозріла і достигла у них, розкуповують, задовго вишиковуючись у чергу.
Переглядаючи програму Світлани Чекушиної, я згадувала семінари з органічного землеробства. Там розповідали про великий досвід європейських країн, про користь для здоров’я екологічно чистих продуктів. Але жодного разу не прозвучала хоча б одна згадка про такий досвід, наявний у нашому регіоні. Але ж, швидше за все, Олександр Сущенко – не єдиний фермер, який вирішив опанувати такий корисний і перспективний напрям ведення сільського господарства як органічне землеробство. Адже вже усім дуже набридли кавуни, від яких «вилітають» печінка й підшлункова, помідори, що перетворюються у холодильнику на безформенну, оповиту білою павутиною, масу, огірки, що стікають як холодець, і яблука, що блищать від синтетичних захисних плівок. Хочеться чогось здоровішого, що пахне свіжої городньою зеленню, а не хімікатами.
Журі фестивалю присудило програмі нашої землячки перше місце в номінації «Підприємець». Її герой виявився найсучаснішим, найцікавішим і, як прийнято казати, харизматичним. Під час вручення нагороди Світлана відчувала справжню гордість за людей нашого краю, які вміють домагатися чудових результатів, при цьому залишаючись скромними й небагатослівними. І на моє запитання, що б вона хотіла змінити, відповіла:
– Людей, які з такою любов’ю й дбайливістю ставляться до землі, не журналісти повинні знаходити й популяризувати, а чиновники усіх рівнів підтримувати. Тоді ми самі зможемо змінити усе на краще, навіть всупереч кризі та іншим об’єктивним труднощам.
