Заслужений журналіст України, кандидат політичних наук, член національних спілок письменників України й Болгарії, дипломат, педагог, шеф-редактор «Одеських вістей» Іван Нєнов відзначив свій 70-річний ювілей. Серед численних друзів, що зібралися в редакції «ОВ», щоб вітати ювіляра, був і голова обласної ради Микола Тіндюк.
– Я вдячний Вам за роки спільної роботи і сподіваюся на подальшу співпрацю, – відзначив Микола Андрійович. – Розумію, що Ви зібрали всі нагороди обласної ради, які тільки можливі, і сьогодні вручаю Вам іменний годинник. На посаді головного редактора «Одеських вістей» Ви підготували собі зміну, а тепер залишаєтеся шеф-редактором. У моєму розумінні, це посада наставника, який продовжує ділитися досвідом із колективом. Спасибі Вам за це!
Одним із найтепліших виявився виступ колишнього першого заступника Івана Георгійовича, нинішнього головреда «Одеських вістей» Євгена Блінова. Він відзначив тверду волю й добре серце ювіляра, завдяки яким того буквально «наздогнало визнання».
– Іване Георгійовичу, ласкаво просимо в нове десятиліття! – проголосив головний редактор «ОВ». – Ми з Вами не спускаємося з гори, а плануємо перевернути гори!
Як з’ясувалося, попри солідний вік, іменинник повен творчих планів: від написання нових книжок до допомоги в захисті дисертацій своїм аспірантам. Що стосується журналістської діяльності, то Іван Георгійович має багаторічний досвід роботи практично в усіх видах ЗМІ: газети, радіо, ТБ. Якщо згадати, що саме при ньому «Одеські вісті» започаткували власний сайт, то можна вважати, що він залишив слід і в електронних засобах масової інформації.
Після численних вітань схвильований винуватець урочистостей сам узяв слово.
– Колись вам, так само як і мені, непомітно стукне сімдесят років, – філософськи зітхнув Іван Георгійович. – І ви будете вислухувати ювілейні промови зі змішаним почуттям вдячності та ніяковості, з розумінням того, що настає час квапитися жити. Є речі, які ми ніколи не зможемо повернути назад. Але я хочу побажати вам, щоб ви ціле життя, як я, вранці квапилися на роботу, а ввечері поверталися з приємною втомою.
