Ні, козенятком, звичайно, якщо перефразувати відомий вислів з дитячої казки, ніхто не стане. Але ось проблем додасть собі неабияких.
Громадська рада при облдержадміністрації продовжила серію перевірок продуктів харчування, які реалізуються в торговельних мережах Одеси. Услід за вершковим маслом і згущеним молоком у поле зору громадських інспекторів потрапив кефір – продукт, що користується великою популярністю у споживачів різного віку.
Стрункий ряд порушників
Як повідомила на прес-конференції в регіональному офісі НСЖУ України голова громадської ради Таміла Афанасьєва, у ПП «Таврія плюс» і ТЦ «Аеропортовський» були закуплені зразки кефіру 9 виробників. Це ВКФ «Агромарин» (торговельна марка «Лавіта»), ТОВ «Агроком» (ТМ «Салюс» і ТМ «Сімка»), ТОВ «Титан» (ТМ «Кілія»), ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат» (ТМ «Milklife» і ТМ «Premialle»), ПАТ «Галичина» (ТМ «Галичина»), ПАТ «Баштанський сирзавод» (ТМ «Славія»), ПАТ «Кременчуцький міськмолзавод» (ТМ «Простоквашино»), ТОВ «Данон Дніпро» (ТМ «Веселий пастушок»), ПАТ «Юрія» (ТМ «Волошкове поле»).
Усі без винятку виробники вказали на етикетках, що продукція виготовлена із цільного і знежиреного коров’ячого молока із застосуванням кефірної закваски. Так і має бути, якщо мова йде про справжній кефір, а не про підробку чи кефірний напій.
Але, як показали результати досліджень, проведених у випробувальній лабораторії харчової продукції та продовольчої сировини ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», жоден з виробників не уникнув порушень класичної кефірної рецептури, приховавши цей дуже важливий факт від покупців.
Виявлені порушення можна розділити на кілька «пакетів».
У продукції ТОВ «Білоцерківський молочний комбінат», ПАТ «Баштанський сирзавод», ПАТ «Кременчуцький міськмолзавод», ТОВ «Данон Дніпро» не були забезпечені заявлена жирність продукту і необхідна кількість молочнокислих бактерій (жирність виявилася вищою, а молочнокислих бактерій – менше). У ПАТ «Юрія» до цих невідповідностей додалося порушення щодо норм на вміст дріжджів. Кефір ПАТ «Галичина» не містив належної кількості молочнокислих бактерій, зате перебрав дріжджів.
Дуже серйозні претензії перевіряльників викликала продукція ВКФ «Агромарин» (у кефірі виявили бактерії групи кишкової палички і невідповідність щодо жирності), ТОВ «Титан» (кишкова паличка, порушення вмісту жиру й молочнокислих бактерій) і ТОВ «Агроком» (кишкова паличка, невідповідність щодо вмісту жиру, молочнокислих бактерій і дріжджів).
Складові нездоров’я
Особливу тривогу членів громадської ради при облдержадміністрації викликало те, що ВКФ «Агромарин» і ТОВ «Агроком» постачає свою продукцію в ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія» і обласну клінічну лікарню. ВКФ «Агромарин» працює також зі школами Одеси, Южного та Іллічівська. «ТОВ «Титан», своєю чергою, – зі школами Ізмаїла і Кілії, а ТОВ «Агроком» забезпечує молочною продукцією ще й санаторій для ветеранів «Салют» і Одеський геріатричний будинок-інтернат.
Наявність у кефірі перерахованих виробників бактерій групи кишкової палички свідчить про грубі порушення технології виробництва безпосередньо на підприємствах (переробка зараженого молока, недостатньо ретельна обробка виробничих місткостей, брудні руки співробітників). Для людей вживання в їжу такого кефіру загрожує отруєннями і розладами травлення.
Що стосується завищеної жирності перевіреного кефіру, то пов’язано це з використанням замість молочного рослинного жиру. Найчастіше виробники додають пальмову олію. Вона за складом дуже близька до тваринного жиру. Щоправда, рослинні олії цінні кількістю лінолевої кислоти, що міститься в них. Що вища ця кількість – то дорожчий та корисніший сорт рослинної олії. Найбільш збалансованими для людини є кукурудзяна і оливкова олія. У рослинній олії середньої якості та ціни вміст лінолевої кислоти сягає 70-75%. А от у пальмовій олії її всього 5%. Але зате в процесі гідрогінезації у ній з’являється високий відсоток так званих насичених жирів, які здатні підвищувати рівень холестерину в крові й провокувати розвиток атеросклерозу, тромбозу судин, захворювань серця і ожиріння. У результаті імунітет людини знижується, збільшується ризик захворювання на діабет і онкологію. Крім того, пальмова олія, уведена в молочні продукти для продовження термінів зберігання, робить їх тугоплавкими. Температура, при якій пальмова олія плавиться, вища, ніж температура людського тіла (39оС). Потрапляючи у наш шлунок, пальмова олія залишається пластичною липкою масою, її можна порівняти зі шматком пластиліну.
У розвинених країнах використання пальмової олії в харчовій промисловості або заборонене, або суворо обмежене. І на етикетці обов’язково має бути зазначена його кількість, що міститься в продукті. І коштує такий продукт, наприклад, кефір набагато дешевше.
Суттєво впливати на ціну продукту повинен і вміст молочнокислих бактерій. Якщо їх менше за норму, то це вже не кефір, а, скоріше, кефірний напій. І його властивості як лікувально-профілактичного продукту, що сприяє нормалізації кишкової флори людини, можуть стрімко знизитися. Нижчою повинна бути й ціна. Виробники, найчастіше, вдають, що не знають цього.
Таміла Афанасьєва поінформувала журналістів про те, що результати перевірки повідомлені на підприємства, передані до Інспекції щодо захисту прав споживачів в Одеській області, до Антимонопольного комітету України, до Головного управління Держсанепідслужби в Одеській області, до прокуратури області. Антимонопольний комітет, зокрема, може за виявлені порушення накласти штраф на підприємство в розмірі 10% від річного виторгу, а прокуратура провести позачергову перевірку.
Самі молзаводи поки що відповідають, що виявлені порушення пов’язані з недотриманням умов зберігання в торговельних мережах. Що називається, перекладають проблему із хворої голови на здорову, бо поява кишкової палички жодним чином не може бути пов’язана з вищою, ніж потрібно, температурою зберігання кефіру на складі або безпосередньо в торговельному залі.
Аналізуючи все, що відбувається, доводиться визнати: вітчизняний ринок зовсім не готовий до лібералізації, коли стрімко скоротилася кількість перевірок. Як наслідок, з’явилася можливість порушувати вимоги рецептури продуктів у надії, що виявлено це буде не одразу, ще якийсь час піде на доказ невідповідностей. А прибуток, між іншим, вдасться одержувати чималий за рахунок зниження санітарних вимог на виробництві, заміни тваринних жирів дешевими рослинними, недовкладення бактеріальної кефірної закваски.
Таміла Афанасьєва говорила і про те, що результати кожної нової перевірки виявляються гіршими за попередню. Якщо при перевірці вершкового масла ще були зразки, відповідні до норм, то серед зразків згущеного молока їх виявилося дуже мало. А серед кефірів не виявилося взагалі. Час говорити про необхідність повернення до практики незапланованих і досить частих перевірок молзаводів, оскільки надія винятково на совість керівників підприємств, яка змусить їх випускати якісну продукцію, себе не виправдала.
