Боронити рідну землю, стверджуючи добро та справедливість, – такі завдання ставили перед собою наші славні предки-козаки. З метою відродження їхніх добрих традицій торік у селі Маринівці Біляївського району був створений Покровський окремий козацький полк. На його рахунку вже сьогодні чимало корисних для громади справ. До цієї діяльності залучають сільську молодь, школярів. Зокрема, на базі Маринівської ЗОШ створено Третій курінь ім. Миколая Чудотворця. Нещодавно в навчальному закладі відбулася чергова урочиста посвята в козачата.
Свято розпочалося зранку богослужінням у Покровському храмі. Майбутні козачата із зацікавленням прослухали оповідь про Миколая Чудотворця, а по закінченні літургії рушили до школи, де в актовій залі мала відбутися власне церемонія урочистої посвяти.
На неї прибули шановані гості: голова Біляївської районної державної адміністрації Олександр Іваницький; генерал-полковник, професор, заступник директора Харківського науково-дослідного інституту козацтва Микола Горових, начальники та представники штабів сусідніх козацьких полків.
Урочисто вноситься прапор полку. Хвилюючись, хлопчаки та дівчатка присягаються жити по правді, бути відповідальними перед громадою, керуватися у вчинках кодексом честі козаків, бути вірними Батьківщині. Кожен попросив благословення у священика. Лише після цього діти отримали з рук отамана Покровського полку Олександра Баранова посвідчення та козацьку символіку. Відтепер вони – козачата!
– Зараз у Покровському полку 40 чоловік. Більшості ще не минуло 30 років. Вісьмом сьогодні присвоєно нові звання, їх повищено у посаді. А козачата, які щойно склали присягу, – це наше майбутнє, майбутнє України, – відзначив О. Баранов.
Із посвятою привітав дітей настоятель Свято-Покровського храму отець Димитрій.
Директорка школи Л. Патлатюк підкреслила, що рішення вступити в козачата діти приймали самостійно, що свідчить про виваженість такого кроку.
Завершилося урочисте дійство святковим концертом. Пісні та народні думи про козаччину виконували солісти Покровського полку та хор Новоеметівського Будинку культури. Вони торкнули кожне серце, нагадавши про славне героїчне минуле наших предків. А новопосвячені козачата дружно і завзято підспівували.
