Івана Арнаута я знаю багато років. Особистість він яскрава, неординарна. За плечима нинішнього лідера Озернянської громади великий життєвий досвід, зокрема, і робота викладачем у технікумі, служба на офіцерських посадах у райвідділі міліції. На посаду сільського голови Іван Георгійович вперше був обраний вже у зрілому віці, маючи солідні «козирі»: не лише добре продуману програму соціально-економічного розвитку населеного пункту, але й команду однодумців, які увійшли до складу депутатського корпусу та виконкому.
Під час нещодавньої зустрічі обговорили з Іваном Георгійовичем завдання сьогодення та перспективи Озерного, серед них і проблеми, розв’язання яких має для місцевої громади першочергову важливість.
– Особливістю минулого року при спробах реалізації задуманих проектів у життя, мабуть, була не лише наявність вільних коштів у бюджеті, – відзначає Іван Георгійович Арнаут, – але й специфіка взаємин на загальнодержавному рівні з органами Держказначейства. Із цих причин у селі не ремонтувалися дороги, і лише частково була укомплектована меблями актова зала у Будинку культури.
Але найбільше сільському голові образливо, що не вдалося освоїти у повному обсязі свої ж кошти, закладені на капітальний ремонт дитячого садка «Топольок», він перебуває в комунальній власності сільради. Як відомо, в Озерному – найбільш густонаселеному селі району, протягом останніх декількох років значно побільшало дітей. Щороку на світ тут з’являється понад 100 дітей. Дитячий садок вже давно не в змозі прийняти у свої стіни всіх. До слова, на сьогоднішній день офіційна черга до «Тополька» (96) навіть перевищила кількість вихованців ясла-садка (92). Специфіка минулорічної «фінансової дисципліни» у підсумку не дозволила завершити ремонт у дошкільному закладі. А це означає, що не було відкрито дві додаткові групи, що дало б можливість суттєво скоротити дитячу чергу.
Були в житті громади й позитивні моменти. Так, наприклад, багато було зроблено щодо благоустрою парку в центрі села. Зокрема, під час робіт з озеленення посадили понад шість тисяч кущів самшиту, відремонтували й усі пам’ятники в межах парку. Зокрема, і пам’ятник загиблим односільчанам у Першій світовій війні. На цьому монументі встановили меморіальну табличку на честь озернянця Івана Даниловича Телеуци, який загинув в російсько-японській війні у 1905 році.
– Ми не хочемо бути безпам’ятними іванами, – пояснює сільський голова. – Адже загальновідомо, що в тих громадах, де не знають свого минулого, навряд чи зможуть розраховувати на щасливе майбутнє.
Тішить і активна життєва позиція багатьох озернянців. Так, завдяки доброчинним внескам сільчан, були розпочаті роботи в центрі населеного пункту щодо упорядкування сучасного спортивного майданчика: встановлено огорожу, проведено освітлення, здійснюється планування території. І вже у поточному році, за рахунок місцевого бюджету, майданчик буде доукомплектовано спортінвентарем, після чого тут можна буде грати в міні-футбол, волейбол та займатися іншими видами спорту. Усе це стало можливим завдяки діяльності оргкомітету зі спорту, куди увійшли не лише спортінструктори сільради, але й шкільні вчителі фізкультури. Оргкомітет, будучи добровільною організацією, залучає також односільчан, які збирають доброчинні внески, власними силами приводять у належний вигляд ті або інші спортивні об’єкти, які потім передаються громаді на баланс. За цією ж схемою було зроблений ремонт і в борцівській залі (а боротьба – улюблений вид спорту у бессарабському селі).
– Щороку ми намагаємося надавати допомогу таким важливим для життєдіяльності села соціальним об’єктам, як загальноосвітній школі та амбулаторії сімейної медицини, – наголосив Іван Арнаут, – які не є комунальною власністю громади. Згідно із ухваленою програмою соціально-економічного розвитку населеного пункту, ми або щось для них купуємо, або ж виділяємо кошти на ремонтні роботи. Так, зокрема, за останні роки закупили і передали у користування амбулаторії електрокардіограф. На черзі – електростимулятор.
Серед проблем, які потребують першочергового розв’язання, крім скорочення черги до «Топольки», також наявна і молодіжна.
– На відміну від багатьох інших сіл,– пояснює Іван Георгійович, – озернянська молодь здебільшого воліє залишитися на своїй малій батьківщині.
І якщо питання з працевлаштування багато в чому вдається вирішувати за рахунок відносної близькості до Ізмаїла (у період з 7 до 8 години ранку в міському напрямку йдуть аж три рейсових автобуси), то питання із проведенням культурного дозвілля поки що не вирішене. Адже в селі сьогодні немає навіть можливості для організації дискотек. Вийти із такої ситуації планують за рахунок нового спортмайданчика, на якому, крім спортивних ігор, також буде передбачена можливість і для танців. Украй важливо для утримання в Озерному молоді і розширення меж села, тобто необхідно ухвалити його новий генплан. Справа в тому, що самостійно вирішуючи житлове питання, молоді родини активно будуються. Наприклад, у 2012 році до експлуатації було здано 24(!) будинки. У зв’язку з тим, що багато площ під нові забудови розташовані за межами села (зокрема, за офіційними межами Озерного розташована частина вулиці новобудов – Городньої) люди стикаються із чималими проблемами при оформленні права на власність.
– Перший крок у цьому напрямі ми вже минулого року зробили, – розповідає Іван Арнаут. – Була проведена аерофотозйомка. На черзі – робота над проектною документацією. Також, з метою енергозабезпечення нових житлових мікрорайонів, були надіслані відповідні заявки до Ізмаїльського РЕМ.
