Микола Бородуля, що мешкає у селі Полянецькому, майстер по дереву, має власний почерк. Його вироби одразу упізнавані. Для місцевого церковного храму Микола виготовив аналой – так називається підставка, що стоїть в центрі навпроти вівтаря перед іконостасом.
Видно, що аналой зроблено майстерно, з фантазією. Хрест розміщено у колі. Від нього увсебіч відходять сонячні промені. Здається, що від аналоя віє теплом…
Розповідь про автора аналоя я почула він його доньки Ганнусі, яка навчається в місцевому навчально-виховному комплексі.
Відчутно, що дівчинка з непоказною гордістю розповідала про свою родину, вона хоче бути схожою на батька. А той своє уміння успадкував від свого батька Тимофія Миколайовича. Микола від старшого Бородулі навчився працювати з деревом, закінчив Уманське професійне училище. Та головне Миколі подарувала сама природа: він має гарний смак і вроджене відчуття краси.
У Миколиній майстерні, яка дісталась у подарунок від батька, є все необхідне для роботи. Спеціалізується він на виготовленні вікон та дверей. А для душі – виготовляє щось вишуканіше. Наприклад, він виготовив оригінальну тумбочку під телевізор.
Ганнусіна розповідь про батька-майстра ілюструється слайдами, на яких зафіксовані витвори його золотих рук. Є й світлини, на яких дівчинка показує власні роботи. Вона дечому навчилась від батька. Серед її робіт – колоски та соняшник. Для дівчинки – це символи достатку і добра.
