Кореспонденції про благодійні організації та проведені ними заходи посідають своє місце в номері будь-якої газети, зокрема й нашої. Приємно, коли стаття не просто виконує інформаційну функцію, але й стає сполучною ланкою між читачами та людьми, що потребують допомоги. Нещодавно ми розповідали про долю ветерана війни Михайла Сергійовича Дуванова, його хворобу та боротьбу з нею.
Зараз далеко не багато які ветерани Великої Вітчизняної війни можуть сказати: « У мене є все, що мені потрібно. Мені нічого не бракує…». Михайло Дуванов не з тих, хто нарікає на долю. А проте йому все-таки гостро необхідна кваліфікована медичний допомога. Не даючи спати ночами, не вщухають болі в ногах. При зустрічі із мною він тримався бадьоро, але в розмові іноді прослизали нотки гіркоти від почуття, що про нього всі забули.
На публікацію газети відгукнувся голова обласної ради Микола Тіндюк. Він подбав про медичне обстеження ветерана в обласній клінічній лікарні та про подання йому допомоги в купуванні необхідних ліків.
Не можна не згадати й про жителя Фрунзівського району, який побажав залишитися інкогніто, вирішивши також допомогти Михайлу Сергійовичу. Він передав невелику, але дуже потрібну в конкретний момент суму грошей для придбання ліків ветеранові. Шляхетний вчинок зворушив фронтовика. Він від усієї душі вдячний читачеві нашої газети.
Хочеться сподіватися, що жодні соціальні та інші катаклізми не перешкодять лікарям із властивим їм високим професіоналізмом провести лікування, щоб Михайло Дуванов, герой війни та повоєнного часу, незабаром зміг особисто подякувати всім, хто взяв участь у його долі.
Адже в цей непростий час залишаються люди з добрими, не побитими червоточиною байдужості та нігілізму серцями.
