Для України такого роду факти – це вже не просто тривожний сигнал, а смертельний виклик: ми посідаємо перше місце в Європі за… смертністю від серцево-судинних захворювань.
Саме така інформація була озвучена головним позаштатним терапевтом Міністерства охорони здоров’я України Василем Нетяженком. Лікар не просто просив, він волав, щоб люди були пильні, берегли своє серце й дотримувалися відомих усім правил: провадили здоровий спосіб життя, більше рухалися, раціонально харчувалися, відмовлялися від паління та вживання спиртних напоїв. Адже по всій країні тільки офіційно зареєстровано понад 12 мільйонів чоловік, хворих на артеріальну гіпертензію.
Почуєш таке, і мимоволі стає моторошно. Справді гнітюча статистика. Хто винен в усьому цьому? Передусім самі ми, люди, що дедалі більше забувають про фізичну активність, годинами засиджуються при екранах телевізорів і комп’ютерів, тяжіють до тютюну та помилково намагаються спростити й пом’якшити насущні життєві проблеми за допомогою чарки-другої підступного «зеленого змія».
Але вже якщо станеться, защемить серденько, то забуваємо про свої гріхи, поспішаємо до лікарні або поліклініки, де з надією вдивляємося в очі кардіолога.
Що діяти, лікарю? Чи є шанс на видужання? Зможете допомогти? Скільки таких за смислом і змістом запитань випадало чути на своєму віку нині вже начальникові клініки кардіології, а ще зовсім недавно начальникові відділення кардіоревматології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, кандидатові медичних наук, підполковнику медичної служби Віктору Володимировичу Селіванову? Сотні, тисячі разів. І уважно вислуховуючи, ретельно оглядаючи пацієнта, вивчаючи проведені лабораторні, рентгенологічні, ультразвукові дослідження, за кожним окремим випадком військовий медик доходив одного непростого, але єдино правильного та відповідального рішення щодо лікування.
Бажання поговорити з ним саме на цю злободенну тему – про серцево-судинні захворювання – виникло кілька місяців тому. Але якийсь час із зустріччю не складалося: умови диктувала зайнятість лікаря нагальними справами. От, здавалося б, уже домовилися поспілкуватися, а він передзвонює: «Даруйте, сьогодні не можу, багато нових пацієнтів надійшло…»
Ми все це, звичайно, добре розуміємо. У лікаря ж бо свій специфічний і дуже напружений графік роботи з його непередбаченими, раптово посталими ситуаціями. Лише минулої суботи все-таки вдалося на якийсь час відірвати військлікаря від прямих обов’язків, запропонувати кілька запитань, познайомитися з ним ближче й довідатися про те, що дозволяє йому досить ефективно допомагати людям позбутися серцевої недостатності.
Як і завжди, Віктор Володимирович, гранично зосереджений, підтягнутий, розпочав свій суботній «вихідний день» з обходу пацієнтів. Оглянув поважних ветеранів і нинішніх захисників Батьківщини, що перебувають на лікуванні. Виміряв тиск, прослухав пульс, дав необхідні рекомендації і, звичайно ж, як завжди, побажав якнайшвидшого видужання.
Що особливо запам’яталося? Мабуть, те, з якою надією дивилися на Віктора Селіванова й побілені сивиною люди, і молоді (а хворобам, на жаль, усякий вік покірний). Він розмовляв з ними не складною мовою медичної термінології, а душевно. Відкритою, доброю посмішкою налаштовував на віру в успішний результат лікування. І всі дослухалися до кожного його слова, ставали радісніші та щиро дякували лікареві за піклування.
На жаль, завжди багато їх там, у військовому медзакладі, – пацієнтів відділення кардіоревматології. Лише за минулий рік у його палатах пролікувалося близько 1200 чоловік – переважно чоловіків.
Цю невтішну цифру військлікар Селіванов назвав нам після обходу палат, у його робочому кабінеті.
– Чому саме чоловіки? Та бо стресів сильна стать зазнає більше. Звідси й виникають серцево-судинні захворювання. Додамо до цього погані екологію та харчування, паління, зловживання алкогольними напоями й недостатню фізичну активність… При такому ритмі життя й дає збої трудяга-серце, – підкреслив військлікар, чим зайвий раз підтвердив тривогу, висловлену Василем Нетяженком.
І за 9 років роботи на посаді начальника відділення кардіоревматології ВМКЦ Південного регіону причинний характер таких хвороб Віктор Селіванов вивчив досконало.
Яким же чином разом зі своїми однодумцями він бореться із цією недугою? Як допомагає перемогти хвороби серця?
Ні, операцій у відділенні кардіоревматології не роблять. Тут лікують консервативним методом. І головне завдання лікарів полягає в тому, щоб за допомогою вчасно призначених препаратів стабілізувати артеріальний тиск і не допустити розвитку інфарктів та інсультів.
Про ефективність такого методу лікування нам розповів і один наш знайомий, який пройшов через руки Селіванова. Офіцерові нещодавно виповнилося лише 40, а от здоров’я вже помітно похитнулося. Запаморочення, підвищений артеріальний тиск, головні болі… Такий фізичний стан, звичайно ж, не вселяв оптимізму. Не вселяв, аж поки він не звернувся по допомогу до підполковника медслужби Селіванова. А далі – призначене лікарем ретельне обстеження, крапельниці, препарати. І за два тижні Віталій уже знову був на службі, в лавах наших захисників Вітчизни.
Зрозуміло, що в такому нескінченному потоці пацієнтів дуже важко виділити якийсь особливий екстраординарний випадок із багаторічної лікарської практики Віктора Селіванова. Та й не в характері цього чоловіка розповідати про власні перемоги й досягнення. Хоча про один такий випадок він усе-таки розповів. Геть недавно це було. Уже ближче до вечора у п’ятницю до нього звернулася по допомогу жінка. Артеріальний тиск – 200/100, задишка, болі в серці… Усі симптоми захворювання вказували на розвиток інфаркту міокарда. І в цьому, як і в багатьох інших випадках, інтуїція Селіванова не підвела.
– Ми відразу ж її госпіталізували до відділення рентгенендоваскулярної хірургії, де підполковником медслужби Олександром Бевзою була успішно проведена операція зі стентування артерій. Жінка видужала, зміцніла, зараз уже вдома і, до речі, покинула палити, – розповів наш співрозмовник.
Звичайно, краще було б, щоб люди позбувалися шкідливих звичок не під впливом таких от складних життєвих обставин. Здоров’я кожного – у його власних руках. Про це завжди треба пам’ятати. У тому ж відділенні кардіоревматології, за статистикою, зі щорічно лікованих пацієнтів близько 40 відсоткам іще не виповнилося й п’ятдесяти років. Але в будь-якому разі для людини, що зіштовхнулася з лихом, важливо знати, що поруч є ті, хто зможе допомогти їм стати на ноги, – лікарі, яких по праву звуть чарівниками в білих халатах.
Розповідати про себе та свої заслуги підполковник Віктор Селіванов не був охочий. Він розповів про те, яку важливу роль у становленні його як начальника клініки відіграли старші товариші – головний терапевт ВМКЦ Південного регіону, заслужений лікар України Микола Гамма і колишній начальник клініки кардіології Центру Юрій Мітасов.
– Вважаю, мені пощастило, що доля, армійська служба звела з такими людьми. Їхній досвід, підтримка, настанови – справді на вагу золота. Допомогли вони мені дуже. І як лікареві-фахівцеві, і як людині, – з повагою висловився на їхню адресу Віктор Селіванов.
З особливою теплотою говорив Віктор Володимирович про своїх колег, із якими повсякденно трудиться на добро людям, що потребують допомоги. А буквально за кілька секунд по цих словах пролунав телефонний дзвінок. Ветеран військової служби, що виписався два дні тому з відділення, повідомив, що почувається набагато краще, і дякував військовим лікарям за тепло та піклування. І для Віктора Селіванова, і для начальника відділення кардіоревматології майора медслужби Інни Мельник, ординаторів Тетяни Буй, Тетяни Вороніної, старшої медсестри Валентини М’ягкої та іншого медичного персоналу відділення це головна нагорода за їхню тяжку, але таку потрібну хворим працю.
І добре, що саме таким дбайливим людям, справжнім професіоналам своєї справи пацієнти довіряють своє здоров’я. Від цього й на серці легшає.
Віктор МАМОНТОВ, В’ячеслав ДІОРДІЄВ
