З таким напівзапитанням-напівтвердженням 6 квітня я звернувся до здорового щокатого хлопця біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Ізмаїлі. Мітингувальник жваво відгукнувся: «Пригощаєш, батя?»
Я промовчав, оком старого спортсмена оглянувши ставного молодця. Йому б лопату в руки, подумалося. Запитую ще: «За що мітингуємо? Або проти чого». Тут знайома пенсіонерка-учителька долучилася: «Ми за єдність. Жодних протестів!» Жінка ця знає мене як спортивного журналіста, і їй добре відоме моє глузливе ставлення до ровесників-політиканів.
Відразу ж згадую персонажі «Золотого теляти». Пам’ятаєте, «пікейні жилети» – дідки, що дискутують за пляшкою кефіру? Черчілль, мовляв, голова; Чемберлен – теж голова; і Остап Бендер – голова… Кожен, звичайно ж, має право проводити своє дозвілля так, як він хоче. Тим більше люди похилого віку таке право заслужили. Свобода слова, волевиявлення громадян, плюралізм думок… Усе це зрозуміло. Але коли мітингів не просто багато, а дуже багато, тоді починається демагогія, мітингування з приводу та без нього.
Знову ж згадується старий одеський анекдот:
– Вам воду із сиропом чи без?
– Без.
– Без якого сиропу?
Весна… Час, коли день рік годує. Мітингами ситий не будеш. Хоча, хтозна... Якщо проплаченими, то, мабуть, можна. Не знаю, не пробував. Знаю, що уряд настійно рекомендує громадянам затягнути пояси.
А тому повернувся вчора з Болградского району, де допомагав своєму другові, капітанові далекого плавання, копати на дачі біля озера Ялпуг питний колодязь. Разом зі мною працювали молдаванин, росіянин, українець. І за єдність нас агітувати не потрібно було. Під час перекурів ми пили хто склянку вина, а хто склянку козячого молока. «Слава праці!» кричати й на думку не спадало. Хоча, якщо поміркувати, то героїзм молодим і здоровим краще проявляти в полі, на городі у своїх батьків і дідусів-бабусь, а не на мітингах.
Особисто для мене, 65-річного, зайве політизований молодий чоловік – явище ненормальне, курйозне. Здоровий хлопець у двадцять років повинен працювати, вчитися, а у вільний час насолоджуватися життям, займатися спортом, закохуватися… Але не мітингувати. Мітингами державу з боргової ями не витягнути. Тільки молодь розбещуємо, «стимулюючи» патріотизм.
