– Україна повною мірою виконує програму експорту зерна, – сказав президент Української зернової асоціації Володимир Клименко на прес-конференції, яка відбулася в Одеському порту та була присвячена питанням логістики зернових вантажів.
Станом на 10 квітня з України вивезено 32,4 млн тонн зернобобових. За словами керівника служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Родіона Рибчинського, це на 35% більше, ніж за такий же торішній експортний період. Основною культурою в масі цих вантажів є кукурудза. Потім – пшениця та ячмінь. В експорті продуктів зернопереробки ситуація не така результативна. Але, як сказав промовець, Україна має всі шанси стати другою після США державою у світі за кількістю зернового експорту. При цьому, щоправда, вельми важливим є питання якості: після нещодавнього скасування сертифікації на зерно відносини на зерновому ринку ускладнилися.
Зерно – локомотив економіки?
Згідно з аналізом В. Клименка, найбільші надходження до бюджету країни дає аграрний комплекс. Звідси висновок, що сільське господарство найбільше стимулює економіку, будучи її локомотивом. Для його розгону потрібні колосальні обсяги інвестицій. Потрібні залізничні вагони, парк яких не оновлювався з 1993 року. І будівництво нових перевалювальних потужностей.
Цікаво, що 86% вивезеного зерна перевалено на морських терміналах. Решту перевозять залізниця і автотранспорт.
Звідси особлива увага до портів. Заступник начальника Адміністрації Одеського морського порту Руслан Сахаутдинов повідомив про спільне зі стивідорною компанією «Бруклін-Київ» будівництво на Андросівському молу зернового термінала потужністю 4 млн тонн. На його причалі вже оброблено три судна. Наступного року тут очікується здача ще одного причалу «1 – Z».
На 90% укомплектовано причал № 4 терміналу компанії «Олімпекс-Купе». Створюються друга станція розвантаження автомобілів, дві додаткові місткості, триває встановлення ще однієї судноповантажної машини. Потужність перевантажування комплексу становитиме 3,2 млн тонн зерна в рік. Закінчено компактний термінал на причалі № 23, який обробляє до 0,5 млн тонн на рік. Є ще низка дрібних проектів зі складами для прямого варіанту перевантаження. До наступного року пропускна спроможність Одеського порту підніметься до 10-12 млн тонн, підбиває підсумок Р. Сахаутдинов.
Проте не всі з учасників зерноринку, які висловили бажання будувати й розширюватися, можуть відповідати заявкам. Так, намір порту Південний перевантажувати 21 млн тонн зерна на рік поки що реалізований тільки в межах 2,5 млн тонн на терміналі «Хлібна гавань».
Іллічівський порт має бути оснащений причалом довжиною 296 м, що належить до терміналу з перевалювальною потужністю до 6 млн тонн на рік. Але й ця споруда не здатна підняти продуктивність до бажаних 12 мільйонів.
При цьому важливим є також питання, чи зможуть українські аграрії виростити стільки культур, щоб заповнити місткості всіх побудованих і споруджуваних терміналів?
– Закладений в аграрному секторі потенціал дозволяє вдвічі збільшити виробництво зернових, довівши його до 120 мільйонів тонн на рік, – говорить В. Клименко.
– Потрібно робити аналіз ґрунту і вносити в нього відсутні компоненти, – додає Р. Рибчинський.
Але ніхто не пояснює, чому це не вдається на практиці. І фактично врожайність не зростає.
Втративши – плакати?
Другою важливою темою прес-конференції стала проблема, породжена випаданням із системи морегосподарського комплексу кримських портів. Із приводу цієї втрати начальник відділу міжнародних відносин, євроінтеграції та логістики ДП АМПУ Віталій Романченко зазначив, що через них вивозилося менше 5% усього українського зерноекспорту. До того ж вони здебільшого переробляли зернові вантажі, завезені з материка. Від переходу п’яти портів Криму під чужу юрисдикцію трейдери особливо не постраждали. Просто переорієнтуються на співпрацю з іншими портами, які цілком здатні взяти на себе це додаткове навантаження.
«Тупикове» море
Набагато більше перевізників, виробників зерна, наймачів суден і трейдерів турбують азовські порти Бердянськ і Маріуполь. Через них проходить 53% експортних партій борошна й висівок із України. Занепокоєння з приводу реального підвищення ставок за прохід по Керченській протоці посилюється припущенням, що він може бути взагалі перекритий. І це вдарить по трейдерах борошномельної продукції, які до цього користувалися можливостями Севастопольського порту.
Експорт ставиться в залежність від того, що Азовське море не відкрите, а тупикове. Тому ускладнюється питання про можливість регулювання безперешкодного транзитного проходу, говорить керуючий партнер «Міжнародної юридичної служби Interlegal» Артур Ніцевич.
Також предметом подальших угод між Україною та Російською Федерацією може стати статус Керченської протоки. Не виключено, що російська сторона почне посилювати свій вплив на даних акваторіях із метою самостійно контролювати тут організацію судноплавства. Але незважаючи на прогнозування суперечок, можна звільнити логістичний процес від цих плевелів.
До речі, міжнародна група клубів взаємного страхування «Пі енд Ай» не ухвалює рішення щодо статусу кримських і азовських портів. А перевезення зерна й зернопродуктів здебільшого здійснюються іноземними суднами, захищеними світовим морським правом. Українським урядом створюються програми, які будуть стимулювати розвиток сільського господарства. Тому сьогоднішні події при всій їхній напруженості не касують перспектив у розвитку українського зерноекспорту.
