У 1941 році 13-річний пожежник Михайло Ільченко при бомбуваннях захищав оперний театр від вогню.
Під час оборони Одеси він разом із дорослими гасив полум’я, що постійно спалахувало після розривів запалювальних бомб, або «запальничок», як їх напівжартома, напівпрезирливо тоді називали.
Хлопчина навчився спритно скидати їх спеціальними щипцями з даху до того, як вони встигали розірватися. Це було головним завданням підлітка, зарахованого до штату пожежної охорони театру.
Влітку 41-го Михайло з батьком і матір’ю жив на Пушкінській, у знаменитому будинку №13, де колись зупинявся О.С. Пушкін. Місто стали бомбити через місяць після початку війни. Важка фугаска влучила у віддалену частину його будинку, стіни впали, мама опинилася під завалами. Хлопчик відкопав її й на руках (сама не могла йти) переніс до оперного театру, де батько служив старшим пожежником. Балерини, що стали санітарками, допомогли їй. Тоді 13-річного Михайла й зарахували до штату пожежної охорони: дуже потрібні були люди.
«Запальнички» розміром з баклажан, падаючи на дах, плавили бляху, а потім від їхнього «пихкання» спалахували горищні дерев’яні балки. Гаятися не випадало: водокачка залишилася в окупованій фашистами Біляївці, і кожна крапля вологи була на обліку.
Так М. Ільченко провів на верхотурі понад два місяці в гарячі дні оборони Одеси. У 1944 році його призвали служити до Червоної Армії. Він і тут порався з вогнем, ставши мінером. Брав участь у визволенні та розмінуванні Праги. Потім, як водій «катюші», проїхав на своїй бойовій машині в переможній парадній обслузі по Красній площі.
Сьогодні в музеї Одеського театру опери та балету цілий куточок присвячений подвигам батька та сина Ільченків, де зберігаються іменна пожежна сокирка, спеціальний пояс, кобура та каска з написом: «Підліткові пожежної охорони Одеського театру опери та балету Михайлу Ільченку в дні оборони Одеси. 10 квітня 1945 р.». У цій касці він працював на даху.
Завдяки пожежним командам до наших днів залишилися такі пам’ятки архітектури, як Одеський російський театр, оперний театр, кірха, кінотеатр «Одеса», головпоштамт.
Михайлу Васильовичу Ільченку 86 років. Дух вогнеборця зберігся в його крові. Як справжній пожежник, він бадьорий і тілом, і духом. У його серці горить вогонь любові до життя, до рідного міста.
