Елеонора Миколаївна Недзельська пройшлася ринком: ціни – позахмарні, пенсія – мов кіт наплакав. Піднявся тиск. Добре, що на ринку є офіс районного Товариства Червоного Хреста – можна скористатися тонометром. Втім, самотня пенсіонерка все одно збиралася зайти до червонохрестівців, у її сумці був заздалегідь приготовлений скромний подарунок – шматочок солодкої паски, Елеонора Миколаївна хотіла привітати дівчат з Великоднем. А ще в сумці лежала кофточка, яка стала малою – скромна гуманітарна допомога.
Коли ми заглянули до червонохрестівців, Елеонора Миколаївна вже ділилася з головою районного товариства Аллою Муравйовою і медсестрою Валентиною Сараєвою своїми кулінарними секретами. Розмови про життєві справи так відволікли, що пенсіонерці навіть не довелося ковтати пігулку – тиск знижується від доброго слова, щирого співчуття, душевної розмови.
Бесіду перервала Ірина Федотівна Манева:
– Здрастуйте, дівчата. Запишіть, будь ласка, виклик.
Пояснювати червонохрестівцям прохання не довелося, вони знають, що чоловік цієї жінки страждає на цукровий діабет, власного глюкометра в нього немає, а до поліклініки дійти та ще чергу там вистояти вже не дозволяє здоров’я. Фельдшер Червоного Хреста Володимир Дроздов ходить за викликами додому – вимірює рівень цукру в крові. Він же обслуговує самотніх стареньких вдома, а їх – понад десять чоловік. Скажімо, якщо лікар зробив призначення, Володимир Альбертович акуратно виконує необхідні процедури.
Торік Алла Муравйова ухвалила сміливе рішення відкрити офіс районного Товариства Червоного Хреста в найбільш людному місці – на міському ринку. Так, за оренду контейнера доводиться платити 350 гривень на місяць, плюс взимку стільки ж за електроопалення, але ж людям стало значно зручніше. Вони не лише частіше вдаються до послуг червонохрестівців, але й самі намагаються допомогти товариству. Контейнер на ринку виконує роль пункту приймання речей, багато жителів міста приносять сюди одяг, взуття. Червоному Хресту активно допомагають у цьому Світлана Єпішкова, Олександр Горяйнов, Ніна Федорова, Олександр Мікушин, парафіяни церкви Св. Костянтина та Єлени, Свято-Георгіївського храму і багато інших. Червонохрестівці було завели журнал, у який записували помічників, та перестали – багато хто просить, щоб це ніде не фіксувалося, сказано ж: ліва рука не має знати те, що робить права. За допомогою добрих людей торік Ренійському товариству вдалося надати гуманітарну допомогу одному з потерпілих від повені районів Одещини. Сьогодні червонохрестівці збирають посилки для сільських шкіл, де є учні, які потребують допомоги.
– З нами дуже активно співпрацюють заклади освіти району, – говорить Алла В’ячеславівна. – Діти й педагоги купують марки Червоного Хреста, вносячи свій посильний внесок у справу милосердя. У важливості цього виховного моменту переконав своїх колег начальник відділу освіти Володимир Іванович Дьяченко, ми дуже йому вдячні за це. На жаль, з іншими закладами, підприємствами та організаціями такої плідної співпраці у нас не складається. Тому й план щодо залучення нових членів Товариства Червоного Хреста вдається виконати з великими труднощами, що позначається й на реалізації марок. Крім цього, змушені самостійно знаходити кошти на виплату оренди за контейнер. Доводиться паралельно з основною роботою займатися торгівлею. Але й тут ми намагаємося дотримуватися свого напряму роботи: завозимо винятково товари для здоров’я – цілющі настоянки, олії, харчові продукти з натуральними добавками і багато чого іншого.
Доки ми розмовляли з Аллою В’ячеславівною, у контейнер занесли ще кілька тюків з «гуманітаркою». Тих, хто потребує допомоги Товариства Червоного Хреста та його активістів, на жаль, чимало.
