Відпочинок у пришкільних таборах багато хто називає оздоровленням на асфальті: мовляв, ефекту приносить мало і діти просто висиджують належні години, нічим особливо корисним не займаючись.
Ми вирішили поцікавитися, як проводять час діти у звичайній одеській школі. Вибір припав на пришкільний табір «Морський», розташований у школі №30 (директорка – О. Малицька).
Як повідомила директорка табору Валентина Григорук, за весь оздоровчий період тут відпочинуть близько ста п'ятдесяти школярів.
– Ми намагаємося не затримувати дітей у таборі. Хоча у нас є й спортивні заходи: змагання з піонерболу «Веселі старти», волейбол, футбол. Наприклад, загін «Бригантина» вирушив сьогодні дивитися мульфільми, група «Чайка» – на екскурсію до історичної частини міста. Повірте, не всі діти бачили вулицю Дерибасівську, крокували по Потьомкінських сходах.
«Чайківці» якраз готувалися їхати до міста. У викладачів на руках дозволи батьків на вивезення дітей за територію табору, а у дітей – невеличкі рюкзачки з найнеобхіднішим: теплою кофтою, панамою та пляшкою води. І, звичайно, – гарний настрій. Жодних планшетів, телефонів та інших гаджетів.
Загін старших рушив до Лузанівки. Там вони з учителем влаштують рухливі ігри, дихатимуть морським повітрям. Не асфальтовим. Іще одна команда поїхала до розважального центру «Джунглі парк» на морвокзалі.
Більшість дітей уже побували в зоопарку, на березі моря, на екскурсії в бібліотеці. Особливо запам'ятався їм похід до державної пожежно-рятувальної частини № 4. Учням показали однострої рятувальників, дозволили докладно оглянути справжні пожежні машини, вкотре розповіли, як слід діяти при пожежі.
– Завтра покажуть мультфільми в 3D-якості. Потихеньку готуємося до традиційного конкурсу «Міс Літо». Ще організуємо змагання знавців і конкурс дитячого малюнка на асфальті, – далі розповідає Валентина Іванівна. – Із дітьми займаються й керівники музичного гуртка та гуртка англійської мови. Властиво, в полегшеній ігровій формі.
– Валентино Іванівно, на захист пришкільних таборів заступник начальника управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації Андрій Яцеленко відзначив, що основний плюс цього виду оздоровлення в тому, що весь час діти перебувають у дружному колективі з кваліфікованими педагогами, а не на вулиці, яка часом «розвиває» не найкориснішим чином… (читайте в «ОВ» від 24.05.2014 матеріал «Немає причин для занепокоєння»).
– Додам, що діти захищені не тільки від вулиці, але й від усюдисущого впливу комп'ютерів. Бабусі й мами часто скаржаться на те, що якщо в навчальний період дитина виходить із дому до школи й назад, то влітку змусити її відійти від комп'ютера майже неможливо. Нам це поки що вдається.
День у пришкільному таборі обходиться батькам у двадцять гривень. Сума не здається їм великою.
– Скажіть, ваша дитина робить зарядку щодня? Ми, наприклад, лінуємося зранку. А в таборі перед сніданком діти неодмінно розминаються, прокидаються, – говорить мама одного з вихованців. – Я впевнена, тут мій син розвивається краще, ніж вдома біля комп'ютера. Дитина зайнята корисними речами з восьмої ранку й до п'ятої вечора. Двадцять гривень на день – не така вже й велика плата за це.
– Так, шістнадцять гривень ідуть на харчування. Ми годуємо їх три рази на день. А чотири гривні – на організацію всіляких ігор і конкурсів.
Хочу відзначити, що харчування дітей пільгових категорій та комунальні послуги за період літньої оздоровчої кампанії оплачуються за рахунок державних коштів.
Як виявилося, у батьків все-таки сформувалися деякі зауваження.
– Позаторік ми вирішили завести книгу зауважень і пропозицій для того, щоб батьки могли висловитися з приводу якості відпочинку їхніх дітей, – розповідає В. Григорук. – Переважно там були слова вдячності та прохання продовжити перебування дітей на все літо. Не таємниця, що не всім вдається взяти відпустки, не в усіх є бабусі-дідусі, до яких можна відвезти своїх чад. У цьому разі пришкільний табір – справжній порятунок.
Група «Чайка» повернулася з екскурсії на обід.
– Ви знаєте, що Потьомкінські сходи не завжди так називалися? – цікавиться у мене Даша Піньковська. – У них так багато назв! Ришельєвські, Гігантські, Великі.
– І там було двісті східців, – підтакує один з її одногрупників.
– Але зараз лише сто дев'яносто два, – палко завершує оповідь Микита Малянов. – Сьогодні татові з мамою розповім.
Керівники групи Людмила Лозовська та Людмила Дронникова задоволені походом. Діти добре погуляли, багато про що довідалися, а головне, – у захваті від нових знань і вражень. Чи не це головне для педагогів? Чи не це головне для діток? Чи не це головне для батьків, які бажають, щоб їхні син чи дочка відпочили весело та з користю.
