Якби Володю Зелінського, другокурсника Савранського професійно-технічного аграрного училища попросили написати твір «Як я провів літо», йому було б що розповісти.
Володя здобуває фах зварника. По закінченні першого курсу його направили для проходження виробничої практики до ТОВ «Савранський завод продтоварів». Юного савранчанина радо прийняв колектив Савранської дільниці сільгосппідприємства. Допитливому і сумлінному хлопчині створили усі умови, аби він міг без перешкод набути практичних навичок своєї майбутньої професії. Довіряли виконання нескладних зварювальних робіт під час проведення ремонту сільгосптехніки.
Проте Володя прагнув опанувати й інші професії. Йдучи назустріч його побажанням, трудівники агроформування залучали хлопця до різноманітних ремонтних робіт.
Коли скінчився термін практики, керівництво товариства дало учневі ПТАУ хорошу характеристику. Але Володі не хотілося розлучатися з трудовим колективом, з багатьма членами якого він подружився. А оскільки через неповноліття, згідно з законодавством, його не можна було оформити на роботу, В. Зелінський вирішив попрацювати в агроформуванні протягом канікул, як то кажуть, на громадських засадах. Впродовж неповних робочих днів у час, що залишився до кінця літа, хлопець удосконалював свої вміння у зварній справі, допомагав механізаторам ремонтувати і налагоджувати техніку, трудився на мехтоку. Залучали його і до польових робіт. В нагороду за сумлінність, відповідальність хлібороби навчали Володю кермувати вантажівкою, трактором і навіть комбайном. Незабутні враження залишилися у юнака після того, як йому дозволили самостійно провести кілька метрів у загінці «степовий корабель».
Керівництво агроформування належно оцінило бажання юного савранчанина в труді провести літні канікули, його працелюбність і відповідальне ставлення до поставлених виробничих завдань. Не маючи змоги платити добровільному трудівнику заробітну плату, керуючий дільницею Микола Ружицький преміював його велосипедом, який придбав за власні кошти.
– Мені дуже сподобалося працювати у Савранській дільниці ТОВ «СЗПТ», – каже Володимир Зелінський. – Тут хороший колектив, дбайливе керівництво, створено хороші умови праці. Тож і наступну практику хочу проходити в цьому сільгосппідприємстві. А коли закінчу навчання в училищі і здобуду спеціальність, хотів би стати повноправним працівником господарства.
