Мов у рідному домі

Перші паростки дошкільної освіти у селі Довжанка Красноокнянського району пробилися у повоєнні роки. Селянські діти, поки їхні батьки трудилися в колгоспі, виховувалися у трьох сільських мазанках. Нинішній дитячий садочок «Малятко» запрацював 1963 року, оселившись у переобладнаному приміщенні старої школи. Щоправда, через 33 роки, з розвалом колгоспного виробництва, «Малятко» перестало функціонувати. Ще через два роки довжанський дитсадок перейшов на баланс сільської ради і знову відчинив свої двері для малюків, до речі, першим у районі. Очолила дошкільний заклад талановитий педагог і адміністратор Світлана Валентинівна Корчинська.

Дитсадочок, обрамлений, мов зеленим намистом, фруктовим садом, квітковими клумбами, невеличкими городніми ділянками, відразу став справжнім оазисом виховання та навчання сільської дітвори. Проте умови утримання дітей через застарілу систему опалення, прогнилі вікна, відсутність гарячої і холодної води потребували покращення. 

На щастя, обласна влада пішла назустріч дітям, виділивши майже півмільйона гривень на капітальний ремонт.

– У серпні 2006 року ми закрилися на капітальний ремонт, – розповіла Світлана Корчинська. – На початку 2008 року відроджений дитсадок знову запрацював. Діти отримали прекрасні умови для виховання. Через три роки кількість дітей в селі збільшилася, тож постало нагальне питання про відкриття третьої групи. Сільський голова Ірина Гупал і районне керівництво взяли на себе фінансове забезпечення, а от придбанням необхідних речей переймався наш колектив разом із батьками. Відгукнулися й підприємці. За спонсорські кошти ми придбали постільну білизну, батьки закупили стільці та матрацики. За виручене на ярмарку-продажу кондитерських виробів – покривала, ковдри, частину посуду. 

Сьогодні 59 дітей залюбки відвідують дитсадочок, де функціонують три різновікові групи: «Берізка», «Гномики» та «Ромашка». Створено позитивний мікроклімат, умови наближені до домашніх. З вихованцями натхненно займаються ерудовані, доброзичливі виховательки Людмила Корчинська, Олена Мельникова, Леся Дарієнко, Людмила Гаврилишина, Наталя Рогут і Людмила Руснак. 

Не став перепоною у роботі з дітьми дефіцит наочних посібників. За 13 років діяльності закладу педагоги стали майстрами з виготовлення як навчальних матеріалів, так і іграшок, використовуючи всілякі старі речі – де що знайдеться, бува, навіть на горищі. До різноманітних конкурсів, таких як «Вихователь року», «Група року», «Міс Працівниця року», рухливих, дидактичних, сюжетно-рольових, розвиткових ігор майструють куточки усамітнення, живі куточки, нетрадиційне фізкультурне обладнання тощо. Дітвора залюбки займається в гуртку «Умілі ручки».  

Щоб дітки росли здоровими, тут дбають про їхнє раціональне харчування. Його денна вартість в середньому складає 14 грн, з яких 30 відсотків сплачуються батьками. В оздоровчий період раціон збагачується фруктами, соками, овочами.

З 2002 року довжанські дошкільнята споживають свіже натуральне молоко, хоча Світлані Корчинській доводиться з цього приводу постійно «воювати» з представниками санепідемстанції, які стверджують, що  малята повинні пити порошкове або згущене молоко. На думку педагога, це блюзнірство стосовно здоров’я молодого покоління. Тим більше що натуральний продукт набагато дешевший і поживніший. 

Декілька років поспіль у дитсадочку впроваджується екологічний проект «Романтична аптека», оформлюються дослідні ділянки. Тож малята залучаються до збирання лікарських рослин, доглядають за садом та городом. Цьогоріч колектив «Малятка» за перемогу в районному конкурсі на найкращий природничий куточок здобув сертифікат на отримання матеріальної допомоги. 

– Низку проблем колектив дитсадка вирішує самотужки, завдяки своєму ентузіазму та заповзятливості. Наприклад, щоосені проводить ярмарки з продажу власноруч випечених кондитерських виробів. Це дало змогу відкрити власний сайт дитсадка, купити фотоапарат, комп’ютер, телевізор, DVD-караоке, плеєри в кожну групу, провести телефон. 

– Щороку збираємо горіхи та шипшину. На виручені кошти передплачуємо кореспонденцію, методичну літературу, необхідні матеріали. На новорічні та різдвяні свята вихователі з дітьми ходять колядувати, щедрувати. Цього року заробили 900 гривень, на які придбали дитячі іграшки, спортивний інвентар, – розповідає далі С.В. Корчинська. – Велику підтримку маємо від батьків та підприємців.

Щоправда, ремонт подвір’я, як зазначила Світлана Валентинівна, їм не впорати. Потрібні великі кошти, а їх поки що немає ні у сільради, ні у районному бюджеті. Крім того, вкрай потрібен новий ігровий майданчик. Також турбує її заборгованість перед постачальниками за харчові продукти. 

Та це не заважає плідно реалі­зувати низку виховних і педагогічних завдань, спрямованих на гармонійний розвиток дітей. Своїми напрацюваннями та досвідом вихователі щедро діляться з колегами на семінарах і відкритих заняттях.  

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті