Тримати на висоті виробничу марку

Коли почало працювати сільськогосподарське підприємство ТОВ «Апікс», і керівництво району, і громада полегшено зітхнули. Адже це – нові робочі місця, фаховий обробіток сотень гектарів ріллі, надходження до бюджетів тощо. Тим паче, що з перших днів заснування господарство увійшло до числа найпотужніших агроформувань району, де, окрім аграрного виробництва, займалися ще й тваринництвом.

Та з часом, коли один за одним стали змінюватися господарі, воно занепало. Адже більшість господарів цікавило лише власне збагачення, а не розвиток виробництва і долі людей, які залишилися в селі без роботи. За декілька років була повністю знищена тваринницька галузь, і ті, хто усе життя трудився на фермах, сподіваючись заробити там пенсію, шанси втратили.

З квітня цього року у ТОВ «Апікс» новий господар – Миколаївська аграрна компанія, яку очолює Віктор Михайлович Власюк. Відразу було погашено усі борги, розрахувалися тут і з сільськими радами за орендовані землі. Товариство на 2300 гектарах землі досягло непоганих врожаїв пшениці, ячменю, сорго, кукурудзи. Гарний результат дали й соняшникові лани – по 17 центнерів з гектара. Це один із найкращих показників у районі.

Сьогодні товариство працює без збитків та боргів, тут вчасно виплачується заробітна плата, на належному рівні розраховуються з людьми за орендовані землі. У планах – розширити оранку до п’яти тисяч гектарів.

Поряд із виробничими успіхами ТОВ «Апікс» не стоїть осторонь проблем сільських рад, де обробляє землю. Господарство є першим і поки що єдиним прикладом в районі, запропонувавши сільським радам укласти соціальні угоди про партнерство. І на сьогоднішній день вже є перші результати такої співпраці. Наприклад, Мар’янівський сільський голова Віра Петрівна Григоренко не натішиться тим, що виділені ТОВ «Апікс» кошти ідуть на щоденні потреби громади. Так, товариством виділено техніку для ремонту дороги на відрізку Мар’янівка – Мардарівка, обкошуються поля, завезено пісок на сільські кладовища, профінансовано виготовлення документації щодо отримання дозволу на водокористування, до Дня знань придбано шкільне приладдя для першокласників та спортивний інвентар для оленівських учнів. І таких прикладів можна навести безліч, адже сільському голові доводиться мало не щодня стикатися із здавалося б нерозв’язаними проблемами. Та з допомогою місцевого сільгосптовариства їх вдається успішно розв’язувати.

– Ми й надалі будемо допомагати громадам, як кажуть, і словом і ділом, – обіцяє 

В. Вла­сюк. – Головне, щоб нива родила добре. Цьогорічні погодні умови не дуже вдалі. Тому ми засіяли озимою пшеницею лише 730 гектарів, в основному це елітні сорти. А на перспективу плануємо, окрім традиційних – кукурудзи, соняшнику і сорго – вирощувати ще й льон, гречку та гірчицю. Радує те, що колектив підібрався згуртований, який прагне тримати на висоті свою виробничу марку. А якщо так, то і в майбутнє слід дивитися з оптимізмом.

Выпуск: 

Схожі статті