До Фонду милосердя, відродження та розвитку «Еммануїл» мені довелося звертатися двічі. Уперше, коли в Базар’янці мешкали тимчасово переміщені з Луганщини громадяни. Переважно це були молоді люди. Нашим обов’язком було створити для них нормальні житлово-побутові умови, забезпечити роботою, організувати відпочинок. До цього й сільська рада, і керівництво сільськогосподарського підприємства «Чорноморська перлина» поставилися дуже відповідально. Чотири місяці, починаючи з червня, промайнули швидко, але від’їзд луганців весь час відкладався. Наближалися холоди, а всі вони були одягнені по-літньому. Було потрібно терміново забезпечити цих юнаків і дівчат теплим одягом.
Насамперед звернулася до односільчан – родини підприємців Сергія і Тетяни Панченків, і вони одразу відгукнулися. Не залишилися байдужими керівники Фонду милосердя Анатолій Олексійович Бабенко та базового підприємства «Чорноморська перлина» Євген Ігорович Олейников.
Вдруге я звернулася до того ж Фонду по допомогу для малозабезпечених сільчан. На жаль, таких родин у Базар’янці на сьогодні більшість. І знову нас запросив до свого села Струмок, де розташований Фонд, Анатолій Олексійович Бабенко. Подарунки Фонду були настільки щедрими, що не вмістилися до салону легкового автомобіля. Але наступного дня вже мікроавтобус Фонду доставив до сільської ради решту вантажу. До його прибуття підійшли всі запрошені багатодітні і малозабезпечені сім’ї, працівники школи, дитячого садка. З машини всі речі були вивантажені на прилавки, і всі обрали собі те, що їм необхідно.
Ми глибоко вдячні всім, кому не байдужа доля людей, які опинилися у важкій життєвій ситуації. Ось і цього разу підтвердилося: добрі справи – це завжди спільні справи.
Світлана Бурдужа, Базар’янський сільський голова, Татарбунарський район
