Світлана Тарабарова – молода, але досить відома виконавиця. Не дуже давно вона виступала в групі «Real O», зараз щосили займається сольною кар'єрою. Більше того, саме вона зіграла головну роль у новорічному мюзиклі «Аліса в дивокраї». Сьогодні «ОВ» вирішили довідатися у Світлани, чому вона обрала естраду, чому не хоче бути «дичиною», чому… Втім, про все до ладу.
– Світлано, чому обрала шоу-бізнес?
– Я не вважаю себе людиною шоу-бізнесу: я музикант, я поза «тусовкою». Шоу-бізнес змінює людей, а я хочу залишитися простою дитиною, нехай це наївно звучить. Тому дуже рідко ходжу на які-небудь заходи, хіба що на прем'єри фільмів. Хоча на естраді багато талановитих людей, наприклад, «Танок на майдані Конго», «Pianoбой», «Бумбокс».
– Де «ловиш» натхнення?
– Натхнення приходить у різних місцях. Я дуже люблю дорогу! У дорозі виходять чудові пісні. Поїзд, літак, метро... Раніше я часто спускалася під землю (сміється). У мене навіть є пісня «Метро», вона ввійде в новий альбом.
– Ти виконала головну роль у новорічному мюзиклі «Аліса в дивокраї»…
– Так, вважаю цей мюзикл доленосним для мене. По-перше, нестямно люблю цю казку, по-друге, мені дуже близька Аліса, вона, як і я, дивиться на життя крізь призму якогось дитячого світовідчування. Але при цьому надто розумна, у неї дорослі міркування. Начебто їй років 25-26. Крім того, казка ця незвичайна. Зазвичай у казках є головний герой, решта – другорядні, а тут про кожного персонажа можна складати окрему казку. Кожен герой – це хіт.
– Яку рису свого характеру вважаєш своєю сильною якістю?
– Наполегливість.
– В одному зі своїх інтерв'ю ти сказала, що навряд чи зможеш покохати сорокарічного чоловіка. Коханню не кожен вік підвладний?
– Це було давно. Я змінююся й погляди змінюються. Зараз у мене немає жодних бар'єрів. Справа в тому, що раніше я співала в жіночому колективі, і була підвищена увага зрілих чоловіків до нас. Мене це напружувало, адже вони дивилися на нас як на дичину, а я не хотіла бути «їжею». І в мене виникла асоціація: зрілий чоловік – отже, його цікавить тільки секс. Насправді це не так, справа не у віці. В любові бар'єрів немає.
– А в чому проявляється любов?
– У безкорисливості. Любов – це завжди безоплатно: ти готовий нічого не чекати натомість. Щоправда, для мене любов – це не тільки відносини між чоловіком і жінкою… Для мене любов – в усьому.
– Що найбільше цінуєш у взаєминах?
– Повагу. Немає поваги – немає жодних взаємин.
– Чого не зможеш пробачити іншій людині?
– Все зможу пробачити… Якщо не пробачу – це буде руйнувати мене.
– Які якості геть не сприймаєш у людях?
– Слабкість. Бо слабкість породжує всі інші негативні риси – ненависть, злість, заздрість. Тільки слабкі люди можуть заздрити, ненавидіти.
– Що для тебе є щастя?
– Раніше я думала, що щастя – це здоров'я, успіх, родина. А недавно зрозуміла, що можу бути щасливою щодня незалежно від обставин. Щастя – це тут і зараз.
– У життєвому переліку пріоритетів у тебе на першому місці...
– Родина й музика.
