Восени минулого року учениця класу бандури Одеської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені професора П.С. Столярского Марина Степась стала володаркою першої премії Першого відкритого дитячо-юнацького фестивалю-конкурсу національних культур і народної творчості «Яскрава країна. Закарпаття – 2014» у номінації «Соло» серед виконавців 10-13 років.
Марину та її молодших сестер Віку й Лізу мама Наталя виховує сама.
Їй доводиться чимало потрудитися, щоб дівчатка були одягнені, взуті, нагодовані й могли розвиватися, не поступаючись одноліткам із забезпеченіших родин. Навіть по школі Столярського, де проходять заняття у Марини, із класу в клас Наталя стрімко перебігає із дворічною Лізою на руках. Лише раз пройшовши за нею цим шляхом, відчула, які чималі навантаження лягають на її плечі. Наталі ж виховання трьох дітей доводиться поєднувати ще й з роботою в одному з підрозділів Одеської залізниці. Але як мудра мама, вона чинить правильно, намагаючись зробити все від неї залежне для втілення в життя мрії дочки про вступ до Одеської національної музичної академії (ОНМА) за класом бандури.
Розмовляючи з дівчинкою, відразу звертаєш увагу на скромність, коректність у спілкуванні й відсутність холоднуватого зверхнього погляду, властивого багатьом її одноліткам, що пройшли навчання в різних школах моделей та імідж-центрах. Марина не звикла до розкошів. Вона знає, наскільки непросто все дістається її мамі, привчена трудитися й розуміє, що для досягнення поставлених цілей має розраховувати винятково на себе.
Треба сказати, що про юних бандуристок школи Столярського дбають прекрасні педагоги. Наприклад, це професорка кафедри народних інструментів ОНМА, заслужена діячка мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, керівниця тріо бандуристок обласної філармонії «Мальви» Ніна Морозевич. Саме з неї, за дуже точним висловом відомого журналіста Романа Бродавка, і почалася доба бандури в Одесі. Випускниця Сіверодонецького музичного училища ім. Прокоф’єва та Київської консерваторії ім. Чайковського була ініціаторкою створення спецкласу бандури в нашій консерваторії. І Одеса стала четвертим містом після Львова, Києва й Харкова, де почалася підготовка професійних виконавців на цьому інструменті.
Ще одна солістка-бандуристка тріо «Мальви», лауреатка міжнародних конкурсів Тетяна Васильців є основним педагогом Марини Степась. А вокал їй викладає заслужена артистка України Галина Сукенник – третя учасниця цього колективу.
Як виявилося, бандура прекрасно прижилася у світі сучасної музики. Чудово почувається соло, в ансамблях і з симфонічним оркестром. Сьогодні серед виконавців досить популярні інтерпретації відомих композицій для бандури та різних ансамблів з її участю. Для цього інструмента пишуть багато які одеські композитори. Наприклад, Олександр Сокол, Віктор Власов, Альона Томльонова, Кіра Майденберг. Їхні твори виконує й ансамбль бандуристок школи Столярського «Перлина».
У нинішніх умовах у батьків не завжди вистачає часу навіть поговорити з дітьми. Заїдає метушня на роботі, дошкуляє побут. Навчання в такій школі-інтернаті, як школа Столярського, – це можливість занурити дитину у світ неминущих цінностей музики, навчити її тонкіше відчувати навколишній світ. Щоправда, для цього потрібно не полінуватися відвезти дитину на заняття, частіше бувати у школі й бажано не пропускати концерти, коли юні музиканти роблять свої перші кроки й тільки починають виходити на сцену. Так чинить Наталя Степась. Тому вона для своєї дочки ще й добра подруга, помічниця й однодумниця. І Марина свої виступи намагається завжди присвячувати мамі. Скажіть, хто з матерів про таке не мріє?
