Сіре небо нависло над полями, дерева, що гойдалися від вітру, мовби намагалися розповісти про якийсь непозбутній сум... Дорогою до Раухівки, спостерігаючи за похмурою природою, згадала свою поїздку сюди більше року тому. Тоді я їхала дізнатися про стан житлово-комунального підприємства та про життя мешканців селища. Як результат – на шпальтах «ОВ» було надруковано тривожний матеріал, зокрема про величезні борги перед державою. Ситуація в ЖКП була, м’яко кажучи, гідною занепокоєння, проте, на жаль, нікого не зацікавила.

Проблему, яка виникла в житлово-комунальному підприємстві селища, неможливо охарактеризувати одним словом. Це радше довжелезний серіал на кілька сезонів. Тож згадаємо, як усе починалося.

Два поховали та взялися за третє

Перше ЖКП через величезні борги, які сягали мільйона гривень, було оголошено банкрутом. Згодом відкрили друге підприємство, яке пропрацювало лише кілька років. Почали роботу, так би мовити, з чистого аркуша. Але висновку з помилок попереднього підприємства, як видно, ніхто не зробив.

Коли борги до Пенсійного фонду сягнули півмільйона, керівник господарства Вадим Тітієвський разом із селищним головою Володимиром Ніколаєнком обіцяли, що до нового року ЖКП вилізе з боргової ями та налагодить роботу. Але минуло півтора року і підприємство наробило ще більших боргів, тож настав час відправити його «на дно».

Справа за малим – хтось повинен подати позов до суду, щоб почалася процедура банкрутства. Проте це знову мало кого цікавить. Разом з тим селищний голова скликав сесію, під час якої вісім депутатів проголосували за створення нового підприємства.

Парадокс полягає в тому, що керівником усіх трьох ЖКП була одна й та сама людина. Керівнику, який помилився двічі, доручили очолити нове підприємство…

– Як же так? – запитую у селищного голови.

– Він багато зробив, це хороший керівник, – відповідає Володимир Ніколаєнко.

– Але ж занапащено вже два господарства, – продовжую розмову.

– Це не я його призначив, а депутати, – відповідає співрозмовник, з надією зняти з себе відповідальність.

Розмова з керівником громади тривала довго, створюючи враження дежавю. Володимир Олексійович, як і раніше, запевняв: він уже не той, що був рік тому, а має певний досвід, і всі помилки цього разу будуть враховані.

Та чи не задорого коштує таке навчання? Адже з одного боку – величезні борги, які наближаються до мільйона, а з іншого – працівники ЖКП, які не мають пенсійного стажу. Натомість – жодної реакції контролюючих органів.

Знову сподівання

Селищний голова розповів, що житлово-комунальне підприємство занепадає через споживачів, які невчасно платять за послуги або взагалі не платять. Озираючись назад, треба зауважити, що Раухівське ЖКП проводило роботу щодо боржників. Зокрема, до суду було подано чимало позовних заяв. Звісно, винесено рішення. Але ця робота не дала результату, оскільки виконавча служба надсилала відповіді, що не може стягнути борг через відсутність майна.

Проте, виявляється, в цій справі таки з’являється світло в кінці тунелю. І є сподівання, що ситуація стосовно боржників зміниться. Депутат районної ради Князь Хачатрян пообіцяв допомогти у проведенні паралельного пластикового водогону, який не проходитиме через квартири. Це дасть можливість від’єднати споживачів від водопостачання, за яке вони не сплачують.

Що відчули мешканці?

Йдучи по вулицях, очікувала побачити гори сміття. Натомість була приємно вражена: щойно зійшов сніг, а в селищі, зокрема біля багатоповерхівок, – чисто. Звісно, якщо постаратися, то подекуди ближче до околиць можна знайти і сміття і чагарники. Нині проводиться обрізання дерев. Як пояснив В.О. Ніколаєнко, це життєва необхідність, адже було чимало випадків їх падіння від шквального вітру. Селищний голова пояснив, що згідно з договором підприємець, який нині займається обрізанням, навесні посадить півтори сотні молодих деревцят.

– Як вам живеться? – розпитую місцеву жительку?

– Та нормально, все у нас є. Воду, хоч і два рази на день, але подають, ми вже звикли. У більшості є газ. Навіть ліхтарі горять на центральній вулиці, – говорить Людмила Ярочкіна.

Звісно, люди знають, що в ЖКП є проблеми, але на собі цього поки що не відчувають.

Місцеві розповіли, що почали заміну каналізаційної системи, але припинили. Як пояснив селищний голова, був змушений рятувати дитячий садок, бо там вийшла з ладу система опалення. Через брак коштів перенаправили ті, що передбачалися на ремонт каналізації. Нині в садочку тепло, навіть закупили новий котел. Та ось біда, сам садок не в кращому стані: штукатурка осипається, а під нею старе дерево. Скільки чиновників вже приїжджало, і всі обіцяли будувати новий, але віз і нині там. Минули роки, а дітей виховують в тому самому приміщенні. Якби його так добре не доглядали ізсередини, споруда мабуть вже завалилася б. Чого дочекаються раухівські дітлахи? Мабуть, того, чого дочекалися спортсмени (як ми писали, частина спортивної школи обвалилася).

Проблем у селищі з роками не меншає, а більшає. Проте завжди залишається надія, що колись все зміниться. Та от коли? – це питання нині залишається без відповіді.