Сьогодні як ніколи гострішим, вимогливішим стало наше ставлення до фактів по-своєму неспокійної дійсності. Ми ремствуємо й на те, що не так, як хотілося б, із пробуксовками й неналежними темпами йдуть реформи в країні, і на те, що повільно, ледь не черепашачими кроками рухаємося до євроінтеграції, кволо провадиться боротьба з корупцією… Кваплячи час, робимо прорахунки й помилки, забуваючи при цьому, що, крім дискомфорту від нерозв’язання глобальних проблем, люди гостро відчувають на собі й негаразди побутового повсякдення, які вже стали притчею во язицех.
У під’їзді будинку по вулиці Сегедській в Одесі, де живе автор, місяць із лишком не діяв ліфт. Причина – викрадення деталей. Довідавшись про це, мимоволі згадав численні звертання до так званого ЖЕКу із проханням зробити дверцята на проріз, через який злодії проникають до ліфтового господарства з даху. На останнє звертання відповіли: злодії попрацювали не тільки у вас, а в кількох будинках. Очевидно, цим спробували полегшити мої страждання від підйомів піхотурним методом на 9-й поверх. Але на цьому дев’ятиповерхові «принади» не закінчуються. Чомусь тільки я повинен займатися ремонтом даху, який постійно нівечать установники всілякого роду антен, кабельних справ майстри. ЖЕКові до цього діла немає. Як і до того, що за свої кревні мешканцям доводиться наймати прибиральницю.
Тож і виходить, що то фазу виб’є, то телефон раптово відключиться, то вода в крані зникне, то вхідні двері зламають… Майже як за Райкіним – тут кольне, тут стрельне, там хрусне. Але ж за всім цим вбачаються огріхи в роботі конкретних людей, їх розслабленість, відсутність у них особистої відповідальності. От і виходить, що міліції не до нічних злодюжок, ЖЕКові не до даху і дверцят, телефоністам не до відновлення зв’язку, водопровідникам не до води і т.д. і т.п. Водночас у переліку платних комунальних послуг ціни позначені з постійною тенденцією до зростання. Причому вони виставляються, як то кажуть у просторіччі, гамузом. Наприклад, якщо у квартирі проживає одна людина, то вона платить за користування ліфтом стільки ж, скільки, скажімо, родина із трьох-чотирьох індивідуумів. Так і з прибиранням сходових майданчиків, прибудинкової території, вивезенням сміття. Одне слово, все докупи. Тому й за проїзд однієї зупинки пасажир платить дві гривні в електротранспорті, а п’ять – у маршрутці, і за весь маршрут на десятки кілометрів.
Коли чую заклики любити своє місто, відразу ж посилаю докір усім тим, хто закидає його недопалками, обривками паперу, поліетиленовими пакетами, пластиковими пляшками, ламає насадження, лави. І саме собою постає питання: а де ж двірники? І хто придумав таке правило: прибирати переважно вранці? Тож і виходить: куди не кинь – усюди побутовий клин. Знову почали копати вулицю Канатну, причому і в тих місцях, де вже не раз копали. Запитується, невже не можна відразу якісно виконати належну роботу? Може, хтось таким повторенням намагається виказати свою особливу любов до Одеси? Багато говорять про впорядкування паркування автомобілів, але їх ставлять за принципом: аби тільки мені було добре.
Нам сьогодні як ніколи важливо не обманювати себе, якою б складною не була дійсність, і з мудрою поступовістю, здоровою оперативністю вирішувати всі без винятку питання, що впливають на створення більш-менш комфортних умов для нашого проживання. Зокрема і стосовно ліквідації вибоїн на дорогах і у дворах, позначення пішохідних переходів і забезпечення справності світлофорів, дотримання графіку руху тролейбусів і трамваїв, у яких досі належного контролю за наявністю квитків у пасажирів немає, визначення статусу пришляхових базарчиків… Адже подібними «дрібницями» повинні займатися відповідні служби й відомства. А що з них спитаєш?
Здається, і в цьому має проявлятися така ж вимогливість, як і при втіленні в життя проектів загальнодержавного масштабу. Бо ж, в першу чергу, саме на побутовому рівні формується той настрій людей, із яким вони будуть сприймати й втілювати в життя ці проекти.
P.S. У п’ятницю мешканці будинку, в народі називаного «ключкою», по вул. Бреуса, 7, повідомили до редакції про те, що в сімох під’їздах було вкрадено котушки – і ліфти не діяли.
