Вадим Костроменко: «Кіно – це моє життя»

Напрочуд світлий чоловік! Добрий, інтелігентний, з чуттям гумору. Таке враження на працівників «Одеських вістей» справив нещодавній гість редакції, заслужений діяч мистецтв України, відомий український кінорежисер і оператор, директор Музею кіно Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України Вадим Костроменко. Організували зустріч кінокомпанія «Південь-Фільм» і одеський клуб шанувальників творчості Володимира Висоцького.

Уродженець міста Артемівська Донецької області, випускник московського держінституту кінематографії (майстерня знаменитого кінооператора Бориса Волчека), Вадим Костроменко 1957 року приїхав за розподілом на Одеську кіностудію. На рахунку Вадима Васильовича операторська робота в багатьох картинах, серед яких – «Вулиця молодості», «Сповідь», «Чортова дюжина», «Весна на Зарічній вулиці».

З 1972 року В. Костроменко – режисер-постановник Одеської кіностудії. Глядачі запам'ятали його фільми «Квартет Гварнері», «Секретний фарватер», «Шкура білого ведмедя», «Вершники», «Ніч грішників» (інша назва – «Найвища істина бомбіста Олексія»), «Дезертир». Фрагменти цих картин супроводжували цікаву оповідь митця про режисерську кар'єру. 

Під час роботи над «Секретним фарватером» Костроменко не зміг взяти участь у підводних зйомках: перешкодили… вуса, що не давали масці щільно прилягти до обличчя. Вадим Васильович категорично відмовився їх збрити, тому оператор, актори та професійні водолази пірнали без режисера.

– Зйомок там було на п'ять хвилин, – згадує В. Костроменко. – Минуло вже десять – не виринають. П'ятнадцять – не виринають. Двадцять – їх немає. Не знаю, що ду­мати і що діяти.

Потім уже з'ясувалося, що вся ця компанія, закінчивши зйомку під водою, відпливла подалі, непомітно для режисера вибралася на берег і вляглася засмагати. Що вони вислухали від Костроменка, читач може здогадатися сам…

Чудовий сім'янин, що виростив разом із дружиною Валентиною Іванівною двох синів-близнюків, Вадим Васильович за останні роки пережив чимало тяжких днів, але залишився бадьорим, чуйним і відкритим у спілкуванні.

– Я готовий і зараз знімати кіно, але будучи людиною радянської формації, геть не вмію шукати на це гроші. Кілька років тому написав сценарій картини «Анна – королева Франції», і зараз керівництво Одеської кіностудії намагається вирішити питання про фінансування. Може, французи допоможуть? Чого на світі не буває! 

А поки що режисер сам грає в кіно. Нещодавно, на запрошення президента кінокомпанії «Південь-Фільм» Евеліни Сергєєвої, він виконав ролі в картинах «Таємниця повітряного міста» і «Скарб, або Історія про чарівні апельсини». Причому в останньому фільмі зіграв самого себе. 

Далі Вадим Костроменко розповів про своє знайомство з виконавцем авторської пісні, актором театру та кіно Володимиром Висоцьким. Режисером-постановником картини «Зелений фургон», за словами гостя редакції, мав стати саме Висоцький, але, на жаль, його життя урвалося. Наше місто пам'ятає цю талановиту людину: в роковину смерті біля пам'ятника поету зібралися члени клубу прихильників його творчості серед яких був і В. Костроменко. 

Під час зустрічі в «ОВ» вадим Васильович відповів на запитання наших працівників та пообіцяв провести для всіх охочих екскурсію по музею кіно. Головний редактор Євген Блінов подякував йому за цікаву зустріч і запропонував у майбутньому знову відвідати редакцію. 

На завершення від колективу редакції газети та кінокомпанії «Південь-Фільм» Вадимові Костроменку було вручено пам'ятні подарунки, а також грамплатівки з піснями Висоцького та музичну апаратуру для музею кіно від клубу шанувальників барда.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті