Гості до ветерана Великої Вітчизняної війни, вчителя-пенсіонера Володимира Івановича Кулікова завітали з найприємнішого приводу – йому виповнилося 90 років.
У Концебі ювіляр заслужив повагу односельців протягом тривалого життя, в якому переплелися і радість, і смуток…
Володимир Іванович радо зустрів гостей. Вітання, побажання, поцілунки, квіти – все щиро, від душі. Голова районної організації ветеранів війни та праці М. Бадюл вручив Подяку, а секретар цієї організації О. Кузь – подарунок.
Дякували ювіляру за плідну працю на освітянській ниві в.о. начальника відділу освіти райдержадміністрації Л. Демовська, голова райкому профспілки працівників освіти Н. Курячихіна.
Про воєнний період згадали голови первинних ветеранських організацій села І. Гуменюк та М. Албут. Вчителі-колеги І. Частоколяний, О. Демченко, М. Волошин міцно тиснули руку своєму наставнику та бажали йому не здавати життєвих позицій.
Від імені всього колективу Концебівської ЗОШ І-ІІІ ступенів вітала іменинника директор закладу Л. Волошина. Вона пригостила Володимира Івановича запашним рум’яним короваєм. Це від себе особисто – оскільки знає, яке гірке сирітське дитинство було у її колеги-наставника, як він дорожив кожним шматочком хліба.
У голодні роки семирічний Володя втратив усю сім’ю – батька, матір, трьох братів і сестру. Виховувався у дитбудинку, де йому змінили прізвище: батьківське Кулик на Куліков. У 40-ті роки навчався в училищі зв’язку в Одесі. Коли розпочалася війна, був евакуйований до Росії (Тобольськ, Тюмень).
На фронт В. Куліков потрапив у 1942 році. Із боями пройшов тисячі кілометрів, визволяючи від ворога рідну Україну, країни Європи.
Важливим фактом біографії Володимира Івановича є те, що війну він закінчив 2 травня 1945 року в Берліні; український солдат-переможець залишив свій автограф на стіні Рейхстагу.
По війні ще кілька років служив у військовій частині, що дислокувалася на території Східної Німеччини. Тим часом вивчав німецьку мову, що згодом вплинуло на вибір професії. Володимир Іванович 40 років пропрацював вчителем іноземної мови у Концебівській школі. Але спочатку колишній фронтовик був обраний головою села. Це саме були важкі 50-ті, коли йшла відбудова народного господарства.
…Теплий липневий ранок. Під розлогим горіхом за святковим столом гості щиросердо проголошують здравиці, розповідають про винуватця урочистості, уважно слухають його оповіді. Володимиру Івановичу за 90 років, гідно прожитих серед людей, є що розповісти. Гадаю, що секрет довголіття В.І. Кулікова криється саме в його мужності, щирості, відкритості та оптимізмі.
