Такими словами почала своє інтерв'ю голова Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Тамара Володимирівна Барнич. І потім постійно підтверджувала справедливість цих слів конкретними фактами, відповідаючи на запитання кореспондента.
– Тамаро Володимирівно, одинадцятого вересня відбудеться двадцять третя звітно-виборна конференція очолюваної Вами авторитетної організації. Які основні напрями визначали її роботу?
– Передусім це реалізація програм із розвитку та вдосконалення медично-соціальної та благодійної допомоги слабко захищеним верствам населення, тимчасово переміщеним особам зі східних регіонів України. Важливе місце відведено забезпеченню ефективності в роботі первинних організацій і професійному зростанню їхніх керівників.
В області функціонує 28 районних і 4 міських організацій Червоного Хреста, діє патронажна служба, що налічує нині 125 медичних сестер.
– Назвіть конкретні приклади, що підтверджують ефективність роботи червонохрестівців.
– За звітний період було подано допомогу нужденним на суму чотири мільйони сто вісімдесят тисяч двісті гривень. До нас надійшло понад 1000 листів і заяв і понад 4000 чоловік звернулися особисто з проханнями. Досягнуто певних зрушень у виконанні програм, фінансованих глобальним фондом «Зупинимо туберкульоз в Україні» і розрахованих на 5 років. Сподіваємося на значне зниження кількості знову захворілих на туберкульоз. Особливу увагу приділяємо роботі за проблемою ВІЛ/СНІД, тісно співпрацюємо з медиками.
На особливому контролі – психоемоційна підтримка дітей-переселенців. Нещодавно 35 дітлахів пройшли курс відпочинку та лікування в літньому таборі «Юний судноремонтник». Забезпечили учнівськими наборами першокласників однієї зі шкіл. Звичайно ж, у полі нашого зору воїни, що перебувають на лікуванні у Військовому клінічному медичному центрі Південного регіону.
– А є уточнені дані допомоги, поданої саме вимушеним переселенцям із зони АТО?
– Безумовно. У нас кожна річ, кожна копійка на строгому обліку. За минулий рік допомогу одержали 8 тисяч 966 чоловік на суму 2 мільйони 120 тисяч 737 гривень. А цього року 4824 переселенцям надано підтримку на 1 мільйон 157 тисяч гривень. На жаль, кількість вимушених переселенців в області зростає. На початок вересня їх уже було понад 31 тисяча.
– Ви опікуєтеся нужденними за їхнім звертанням чи вибірково?
– Передусім червонохрестівці підтримують уразливі категорії населення. Це інваліди першої та другої груп, багатодітні родини, самотні люди віком понад 70 років, матері-одиначки та інші.
– Діяльність червонохрестівців регулюється законом про Червоний Хрест України. У зв'язку з цим, як налагоджена взаємодія з органами влади?
– Якщо на обласному рівні ми, як то кажуть, працюємо в тісному контакті, то в деяких містах і районах такого контакту немає, на жаль. Насамперед у питанні надання приміщень для медично-соціальних центрів, складів, банків одягу та взуття, пунктів прокату. Зокрема, в Ізмаїльському, Білгород-Дністровському, Біляївському, Березівському, Великомихайлівському, Іванівському, Котовському, Овідіопольському, Роздільнянському та Миколаївському районах. Наприклад, у Кілійській організації є якесь приміщення, але воно належить приватній особі. А в місті Ізмаїлі червонохрестівці опинилися по суті на вулиці. Коли в Тарутиному була повінь, нам знайшли приміщення, а потім забрали. Водночас керівники міст Южне, Іллічівськ, Балта, Болград знаходять можливості для створення нормальних умов червонохрестівцям.
– Які ще позитивні моменти можна відзначити у переддень звітно-виборної конференції?
– Налагоджено тісну співпрацю з ДСНС. Проводяться спільні заняття розмаїтої тематики. Намічено зростання активних первинних організацій. Хотілося б відзначити створену при ПП «Таїровтранссервіс», очолюваному Оленою Миколаївною та Юрієм Олександровичем Петрусенками, а також бригаду донорів АТ «Одеський припортовий завод», якою керує Олександр Васильович Кильдяшов. Донори цього колективу вже здали 4860 літрів крові. У нас багато чудових людей, які творять добро для інших в ім'я самого добра.
– Сьогодні в усіх на слуху волонтери.
– У нас із ними повне взаєморозуміння. Вони завжди працюють у загонах першої допомоги. Ми в будь-який момент можемо задіяти 150 активних волонтерів. Вони віддані серцем і душею принципам Червоного Хреста. Один із них – Іван Михайлович Богдан, який втілив у життя ідею – відкрити в Дитячій міській лікарні № 3 «Вікно життя – «Baby box». Завдяки цьому збережено життя кількох дітей. Саме волонтери допомогли нам провести акцію «Кошик доброти – Ашан», завдяки якій були видані продуктові набори переселенцям. Наші інструктори, а їх 28, навчили близько 5000 людей поданню першої медичної допомоги за 12-годинною програмою. Їм було вручено сертифікати міжнародного зразка. Я можу навести й інші факти багатогранної діяльності червонохрестівців, затребуваної громадою. Скажу ще про те, що багато років у нас працює служба пошуку, і ми допомагаємо людям знаходити поховання воїнів, що загинули під час Великої Вітчизняної війни.
– Тамаро Володимирівно, вважаю, що Ваші відповіді на запитання переконують навіть необізнаних у незаперечній важливості для суспільства тієї роботи, яку проводять червонохрестівці. Буде доречним повідомити читачам про те, що Ви удостоєні почесних нагород і звань «Народне визнання 2014 року», «Людина року», «Жінка року», багато які ваші колеги заохочені грамотами облдержадміністрації, облради, райдержадміністрацій та райрад. І, як то кажуть, по заслугах.
– Я хотіла б через газету подякувати всім, хто співпрацює з Червоним Хрестом, і просити земляків поповнювати наші лави.
