Віктор Петрович Генчев обраний сільським головою Баннівки вже на п’ятий термін поспіль, і весь цей час він бився над питанням газифікації села. Не так швидко, як хотілося б, але газова труба в напрямку Баннівки прокладалася. А водночас у серпні минулого року в селі запрацював іще й цех із виробництва пелетів… 

На сьогодні у Баннівці ними опалюється тільки один будинок – адміністративний. Тут розташовані сільрада й офіс базового сільгосппідприємства – ТОВ «Ніка-Інвест-Агро». Саме воно й закупило на початку 2014 року вітчизняне устаткування для пелетного цеху. 

– Із цією лінією ми, щоправда, неабияк намучилися: після монтажу довго не могли її запустити, – розповідає виконавчий директор підприємства В’ячеслав Михайлович Павленко. – Але шляху назад не було. Діючи методом спроб і помилок, ми самостійно доробили лінію, вклавши в устаткування ще півмільйона гривень. Після цього цех, нарешті, запрацював. 

ТОВ «Ніка-Інвест-Агро» обробляє на околицях Баннівки 3,5 тисячі гектарів землі, вирощуючи переважно зернові культури. Відходів, тобто соломи, – досхочу. Спеціальні механізми пресують її на полях, загортають у великі рулони, які доставляються на склади. 

– Ця солома використовується не тільки для виробництва пелетів, але й як підстилка для тварин, – ми тримаємо 400 голів великої рогатої худоби і 1500 овець, – говорить В. Павленко. 

А взагалі діяльність багатопрофільного підприємства ТОВ «Ніка-Інвест-Агро» – тема окремої публікації, і ми до неї ще повернемося. 

Процес виробництва альтернативного палива нанотехнологій не потребує: дробарка подрібнює солому, отримана консистенція пресується з використанням клейких речовин (або додається солома еспарцету), вироблені гранули сушаться й пакуються в мішки. 

Головне питання – економічний ефект від застосування альтернативного палива. За словами В. Павленка, 1,5 тонни пелетів заміняють 1 тонну вугілля (хоча останній за якістю буває дуже різний). А тепер порівняємо ціни: вугілля населення закуповує по 4,8 тисячі за тонну, пелети коштують 1,6 тисячі за ту ж вагу. Крім того, для розпалювання грубки на вугіллі необмінно потрібні дрова, а це додаткові витрати. 

Є ще один плюс: за доставку вугілля треба відразу викласти круглу суму, а пелети можна купувати по 100 кілограмів – на складі їх насипають у мішки клієнта на вагу. 

– Разом із керівництвом району ми думаємо над тим, щоб у перспективі перевести на пелети всі бюджетні установи Баннівки, а також найближчих сіл – Голиця, Оріхівка, Василівка, – говорить сільський голова В. Генчев. – Але тут передусім треба розв’язати питання про зберігання палива: якщо вугілля можна без мороки висипати купою просто неба, то для пелетів потрібні криті сухі склади. Уже найближчим часом ми маємо намір перевести на альтернативне паливо свій дитячий садок. На пелети доцільно перевести й школу, однак тут виникло одне «але». Вугілля для бюджетних установ району закуповується централізовано за тендером, і цього року знайшовся підрядник, який постачив школам Болградського району вугілля по 2,08 тисячі за тонну з урахуванням доставки. При такій ціні на «чорне золото» пелети, звичайно, неконкурентоспроможні. Не зрозуміло, до речі, чому для шкіл ціна виявилася удвічі нижчою, ніж для населення? І що буде з цінами на вугілля у перспективі? 

Сьогодні в Баннівці кожен господар думає: відмовлятися від вугілля чи ні? Адже для опалення пелетами треба встановлювати спеціальний котел. 

– Ціна котла – 16-18 тисяч гривень, а якісніші польські коштують від 37 до 50 тисяч, – говорить В. Генчев. – Для сільських жителів це дуже велика сума. Я сподіваюся на майстрів: є у нас у селі кілька кулібіних. Попросив їх придумати пристрої, за допомогою яких пелети можна спалювати у звичайній печі. Різниця в тому, що вугілля жевріє, а соломові гранули мають горіти з вогником – їм потрібне піддування повітря. 

Як бачимо, для переходу на альтернативне паливо потрібні й кошти, і час. Враховуючи це, ТОВ «Ніка-Інвест-Агро» ретельно збирало з полів солому – браку сировини не передбачається. Оскільки виробництво нове, цех працює здебільшого на склад: за добу виробляється близько шести тонн пелетів, а попит поки що не найкращий. Але, як то кажуть, перший крок – уже півсправи.