Світлана Нані зі Слобідки Кодимського району стала відомою в Україні завдяки своїй колекції сувенірів для фестивалю «Кодима-фест». Тоді на «Ярмарку майстрів» було виставлено понад сотню її виробів – стилізованих чашок, підков, оберегів тощо із символікою фестивалю, які дуже сподобалися учасникам заходу. Щоправда, перед тим вона вже встигла здобути перемогу в районному конкурсі «Вчитель року» і стати лауреаткою обласного етапу «Вчитель року-2015», взяти участь у всеукраїнському мандрівному проекті Павла Ротара «Військово-польовий АРТ». Однак найбільша її любов – це флоромозаїка.
Світлана мріяла стати вчителькою малювання. Закінчила художньо-графічний факультет педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Сьогодні за її плечима – 13 років педагогічного стажу. Вона викладає образотворче мистецтво у Слобідській школі і водночас веде гурток декоративно-вжиткового мистецтва та флористики, де перед дітьми розкриваються двері у барвисту царину художнього осмислення світу.
– Вплив на чиюсь душу – це дуже велика відповідальність, – переконана вчителька.
До створення картин Світлана ставиться з ювелірною ретельністю. Робота ця досить затратна за часом. Спочатку готується насіння, для чого треба купувати якісні фрукти та ягоди. Потрібні також крупи, фарби, лак. Майстриня віддає перевагу натуральним кольорам і матеріалам, серед яких – зерна пшениці, люцерни, необробленої гречки, маку, ячменю, чечевиці, є навіть червоний мелений перець.
У її творчій скарбничці близько сотні картин. Багато які роздарувала рідним та друзям. Чимало робіт було продано, коли тяжко хворів чоловік і потрібні були кошти на його лікування.
У творчості Світлани Нані переважає релігійна тематика. Такий напрям вона обрала завдяки вчителеві Петру Козловському.
– Скільки себе пам’ятаю, я малюю. На щастя, зустріла дуже талановитого учителя. Петро Сазонович Козловський відкрив переді мною багато секретів, зокрема і у флористиці. У нього – талант від Бога. Одним із оригінальних творів Петра Сазоновича є іконостас із маку і пшениці, який прикрасив собор святого великомученика Дмитра Солунського у селі Серби. Це єдиний у світі іконостас, виконаний у техніці флоромозаїки, – розповідає Світлана.
Майстриня знаходить час і для занять графікою, створює обереги, високохудожню біжутерію тощо. Дуже любить портретувати – таких малюнків у неї понад тисяча. Малює тушшю та маркером.
Світлана готується до районного семінару з патріотичного виховання, який має відбутися на базі Слобідської школи. Проводить майстер-класи для дітей і дорослих, зокрема із виготовлення оберегів. Зображення хліба на виробах служить символом злагоди і добробуту в домі, рушника – об’єднання людини з традиціями предків, безсмертника – довголіття, маку – виконання бажань, шишки – працьовитості та успіху, горіха – розумової сили та міцного здоров’я.
Майстриня вважає, що неодмінною умовою успіху є вміння зауважувати красу у дрібницях, відкриватися назустріч їй.
Світлана мріє про виставку. Хоче поділитися з людьми своїм світосприйняттям.
Прадід Світлани був реставратором у музеї, дід Іван мав хист до малювання. А доньці Софійці, як і її матусі, подобається флоромозаїка, любить вона також малювати і шити.
