Його хліборобська мудрість

Одним з найкращих господарств району є «Агрофірма «Мар’янівська», котру ось вже три десятки літ очолює Володимир Гамарц.  У складні роки економічних негараздів, реформування  аграрного сектору він зумів зберегти його в цілісності. Адже аграрій Гамарц відзначається високою працездатністю, вимогливістю до себе та до інших, почуттям відповідальності та професіоналізмом. 

Володимир Миколайович не допустив знищення  тваринницької галузі, а навпаки – старається її поступово розширювати. На сьогодні тут дійне поголів’я – одне з найбільших і найпродуктивніших у районі. Можуть мар’янівці похвалитися й стабільними врожаями як зернових, так і технічних культур. Приміром, цьогоріч тут зібрали з кожного із 1382 гектарів ранніх зернових по 38,6 центнера зерна, що є найвищою врожайністю серед сільгосп­підприємств району. І це закономірне явище, бо у «Мар’янівському» впроваджують і застосовують під час вирощування сільгоспкультур новітні прогресивні технології, дружать з наукою.

Людське життя – це мить історії. Подумки оглядаючись на пройдений життєвий шлях, Володимир Гамарц пригадує, що неначе вчора він бігав босоногим хлопчиськом по селі Зірка. Потім здобув середню освіту. Захотілося залишитися на землі батьків, ростити хліб, творити своїм землякам добро. Тож свою подальшу освіту здобув на агрономічному факультеті Одеського сільськогосподарського інституту, який успішно закінчив у 1984 році. Молодого фахівця направили на роботу агрономом-насіннярем у тодішній колгосп «Росія», у якому трудилася його мати. 

Три роки випускник інституту проходив тут трудове становлення, загартовувався як спеціаліст, вміло поєднуючи на землі теорію з практикою. Потім  Володимира Гамарца направили працювати головним агрономом у колгосп   імені ХХІІ-го з’їзду КПРС.

Минуло небагато часу і в грудні 1987 року, на загальних зборах, трудівники одноголосно обрали головою правління господарства Володимира Гамарца. Сільгоспформування вважалося середняком, і його новий керівник побачив, що колгосп з роботящими людьми можна вивести до числа кращих. Щоб досягти поставленої мети, Володимир Миколайович не шкодував ні часу, ні сил, ні енергії, ні навіть – здоров’я. Він повністю віддавався роботі, одночасно з цим набирався хліборобської мудрості, вміння працювати з людьми. Поступово поліпшувалися виробничо-фінансові справи. Мар’янівці почали виробляти все більше й більше сільськогосподарської продукції. Згодом господарство під керівництвом Володимира Гамарца, стало врівень з кращими агроформуваннями району. 

Окрім основної роботи, він ніколи не залишався і не залишається осторонь проблем соціально-культурної сфери. Так, свого часу  за фінансування господарства у Мар’янівці було споруджено двоповерхову школу. Чимало коштів було вкладено у газифікацію села. Безмежно вдячні сільчани директору агрофірми й за споруджену церкву.

Моральною підмогою у повсякденних трудових буднях Володимира Миколайовича є його дружна сім’я. З дружиною Валентиною Олексіївною виростили і виховали двох  доньок. Нині подружжя Гамарців має трьох онуків, які для дідуся та бабусі є найбільшою гордістю і радістю.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті