Журналістка «Одеських вістей» Марія Шевчук перемогла у Всеукраїнському конкурсі журналістських робіт, присвячених проблемам децентралізації. Її стаття «Великомихайлівська громада. Рецепти борщу та успіху» була опублікована на сторінках «ОВ» у листопаді минулого року. А цього четверга у Києві, в Будинку Уряду, відбулася церемонія нагородження переможців. Загалом на конкурс «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади» було подано близько трьохсот робіт з усієї України. Вони змагалися у чотирьох номінаціях: телебачення, радіо, друковані та онлайн-видання. Стаття Марії була визнана кращою серед друкованих мас-медіа. Пишаємося цією перемогою і переконані, що вона варта невеличкого інтерв`ю з авторкою, яка більше звикла бути «по той бік диктофона».
– Чи давно ти розробляєш тему децентралізації? Як вийшла на неї і чим вона тебе приваблює?
– Над цією темою я серйозно працюю з 2017 року. Все почалося з того, що один з моїх колег захворів, і мене відправили у прес-тур до Маразліївської громади. Матеріал, який я опублікувала за підсумками цього візиту, отримав багато схвальних відгуків. А вже потім так вийшло, що у відрядження до ОТГ я їздила сама. Крім статей для «Одеських вістей» багато досвіду дала співпраця з порталом «Інформер». Думаю, ця регулярна практика теж принесла свій результат.
Сама тема приваблює мене, бо я бачу, як люди власними силами змінюють своє життя на краще. Ми якось звикли чути, що все погано, все занепадає... А тут ти виїжджаєш за сотню кілометрів в область, спілкуєшся з людьми і чуєш, який громада їм зробила гарний парк, як на вулицях вперше за десятки років увімкнулись ліхтарі. Після таких розмов переконуєшся, що може в нас не все так добре, як хотілося б, але й не все так погано.
– Чому з уже досить значного доробку ти вибрала саме цей матеріал?
– Матеріал про Велику Михайлівку я вже готувала з думкою про те, що саме його треба відправити на конкурс. Так склалося, що під час тієї поїздки на Фестиваль Борщу мені вдалося не тільки офіційно познайомитися з досягненнями громади, але й багато поспілкуватися з місцевими жителями, тими людьми, заради яких і робляться реформи. Погодьтеся, просто прочитати в сухому звіті, як реконструювали центральну площу міста, і почути про це з вуст бабусі-пенсіонерки, яка там постійно гуляє, – це зовсім інші враження. Люди висловили свої думки, я про це написала, і в підсумку вийшов непоганий матеріал. Судячи з результату, так подумала не тільки я одна.
– Наскільки очікуваним для тебе виявився твій результат?
– Результат був бажаним, але неочікуваним. Взагалі, це моя перша серйозна перемога в журналістських конкурсах. Я час від часу надсилала заявки, проте ніколи не посідала призових місць. Цей конкретний конкурс проводився вже втретє, а я брала у ньому участь вдруге. В 2017 році теж подавалася, але тоді не пройшла. Минулий 2018 виявився успішнішим.
Коли я їхала на церемонію нагородження, то знала тільки те, що увійшла до числа фіналістів. А от розподіл місць залишався у секреті аж до самого моменту вручення дипломів. Звичайно, хотілося, щоб моя робота була кращою з кращих. Але всерйоз такої думки не припускала.
Я не бачила робіт інших учасників і не можу сказати, чому обрали саме мою статтю. Коли була в Києві, то після церемонії нагородження зустріла одну досвідчену журналістку, яку вважаю професіоналкою своєї справи і думку якої поважаю. Вона мене привітала і сказала, що моє перше місце цілком заслужене. Тому вже хай буде так.
Я б радила колегам-журналістам подаватися на конкурси. Воно не вартує особливих зусиль, а результат може приємно вразити. В моїй номінації були люди, які подалися вперше, ні на що особливо не розраховуючи, і зайняли високі призові місця.
– Нещодавно ти була нагороджена грамотою Кабміну – саме за висвітлення децентралізації. І ось перемога в конкурсі. Яке з цих досягнень ти вважаєш важливішим і чому?
– Мені здається що досягнення (якщо вони є) не можуть бути важливими і неважливими. На конкурс я подавалася цілеспрямовано і особисто , а у випадку з подякою від Кабміну мене «подала» Асоціація міст України. В кожному випадку приємно, коли твою роботу якимось чином відзначають. Це значить, що ти все робиш правильно.
– Що, по-твоєму, є головною перевагою децентралізації, і що є найбільшою проблемою у цьому процесі?
– Головною перевагою децентралізації є те, що вона дає людям можливості та ресурси покращувати життя на місцях. А головна проблема в тому, що не всі до цього готові, не всі мають бажання щось змінювати у себе та в собі. Збільшення повноважень на місцях веде за собою зростання відповідальності за вчинки перед громадою. Далеко не всі до неї готові.
