Великомихайлівський район
Великомихайлівська об’єднана громада утворилася однією з перших в Україні. До її складу увійшли вісім сільських та одна селищна рада. Загалом - це 25 великих та малих сіл, що займають майже половину площі району.
Нині, на четвертому році самостійного господарювання, голова ОТГ Тетяна Жарська впевнено стверджує, що реформа децентралізації справді є однією з найуспішніших в нашій державі. Із самого початку мешканці громади відчули всі переваги змін в місцевому самоврядуванні.
– Із самого початку ми обрали для себе чотири найважливіших напрямки у діяльності ОТГ: капремонти об’єктів соціальної сфери, будівництво вуличного освітлення, забезпечення людей якісною питною водою та ремонт доріг, – каже голова Великомихайлівської громади Тетяна Жарська. – У більшості випадків через брак коштів у місцевої влади до цих робіт «не доходили руки» десятиліттями. Особливо це стосується закладів соцсфери – шкіл, будинків культури, дитсадків. Вони дісталися об’єднаній громаді у спадок в дуже поганому стані – текли дахи, руйнувалися стіни, вікна й двері… На сьогодні ці приміщення мають зовсім інший вигляд.
Ще один плюс – ретельна робота над наповненням бюджету. Спеціалісти новоствореної громади намагаються використати всі існуючі резерви і постійно знаходять тих, хто ухиляється від сплати податків та зборів. Це також дає відчутні результати: якщо до об’єднання спільний бюджет складав приблизно 7 мільйонів гривень, то, за результатами 2018 року, ОТГ має майже 48 мільйонів власних доходів.
Крім цього, громада отримує ще й державну фінансову підтримку на реалізацію інфраструктурних проектів. Кожен рік ця сума зменшується. У перший рік створення ОТГ отримала 11 мільйонів гривень, на другий – 7 млн., на третій – 5 млн. Якою буде підтримка цьогоріч – невідомо, але великомихайлівці сподіваються, держава виконає взяті на себе зобов’язання щодо фінансування інфраструктурних проектів протягом п’ятьох років. Громада намагається використати цю допомогу за максимумом – постійно подає все нові й нові проекти і, слід сказати, що практично всі вони реалізуються.
– На фоні такої позитивної картинки щодо наповнення бюджету власними доходами, чимало коштів громади йде на утримання закладів соціальної сфери, – ділиться переживаннями очільниця ОТГ. – Під нашим «крилом» – по вісім шкіл і будинків культури, шість дитсадків, музична і спортивна школи, будинок дитячо-юнацької творчості. Всі ці заклади ми утримуємо тепер за власний рахунок, бо тут займаються переважно діти нашої громади. Крім цього, в райцентрі є чимало установ, які мають фінансуватися з державного бюджету, але керівники чомусь також звертаються до нас по допомогу. Тут і прикордонники, і військкомат, і МНС, і поліція, і пенітенціарна служба… Лише на останній сесії ми прийняли п’ять програм фінансової підтримки державних установ. На виділені кошти будуть придбані канцтовари, пальне, бланки тощо. Наприклад, один підрозділ просив у громади 700 тисяч гривень на формений одяг, бензин, ремонт транспорту і таке інше, але ми виділили тільки 50 тисяч.
Голова ОТГ констатує, що поряд зі щорічним збільшенням бюджету громади збільшуються і статті витрат. Адже на плечі ОТГ лягає чимало нових обов’язків щодо фінансування державних зобов’язань. «Візьмемо для прикладу проїзд у громадському транспорті, – зауважила Тетяна Жарська. – Держава надає право безкоштовних перевезень громадянам пільгової категорії. Але фінансове забезпечення покладається на місцеві бюджети. Саме від такого дисонансу і виникають конфлікти між перевізниками та пасажирами. Бо людина хоче скористатися правом, що надала держава, а для деяких місцевих бюджетів це непосильний тягар. Так само й забезпечення тюнерами цифрового ефірного телебачення Т-2. Якщо держава прийняла рішення допомогти пенсіонерам, то нехай і фінансує свої новації. Лише на пільгове перевезення в межах району в нас щороку витрачається понад 200 тисяч гривень. І це при тому, що на три села автобуси не ходять. Щоб вирішити цю проблему, ми плануємо придбати власний автобус за рахунок інфраструктурної субвенції і налагодити рейси так, щоб два рази на тиждень люди мали можливість приїхати до райцентру».
І все ж, незважаючи на такі «сюрпризи» від держави, Тетяна Володимирівна Жарська вважає, що реформа децентралізації проходить під знаком плюс. За три роки відремонтовано, впорядковано і збудовано десятки об’єктів, і це значний крок уперед для великих та малих сіл. Вперше за рахунок коштів місцевого бюджету селищна рада змогла не латати, а асфальтувати дороги! Чого лише варта нова ділянка траси у самому центрі Великої Михайлівки, що пролягла у минулому році. Вартість проекту – 6 мільйонів гривень. Крім цього, асфальт «побачили» ще три вулиці у райцентрі.
– Я можу стверджувати однозначно: позитивних моментів від реформи децентралізації дуже багато, і ми ніскільки не шкодуємо, що одними з перших в Україні стали на шлях об’єднання в територіальну громаду, – сказала на завершення розмови Тетяна Володимирівна. – Сьогодні нам ніхто не може дорікнути, що всі кошти зосереджуються у Великій Михайлівці. Ми налагодили роботу так, що кожне село громади за рахунок власних доходів утримує свої заклади соціальної сфери, а залишок грошей іде на розвиток території конкретного населеного пункту. Ніхто ні в кого грошей не забирає. Депутати від сіл бачать всі надходження від податків і зборів, вони ж подають плани соціально-економічного розвитку. А завдання апарату селищної ради – розробляти кошториси, шукати підрядників тощо. Мені є з чим порівняти, бо довелося працювати головою селища і громади. Так, зараз набагато важче, але й масштаби виконаних робіт вражають».
