Станіслав Василашко

Таїни серця кіномитця

60 літ тому перестало битися серце Олександра Петровича Довженка. Життя славетного українця було сповнене багатьох таємниць. Деякі з них розкривають наші допитливі сучасники.

Кам’яні хрести повідали…

Цю місцину колись називали Усатівськими хуторами. Тут селилися втікачі з Дніпра після розгрому Запорізької Січі.

«А серце враз прискорює свій стук»

Григорій Дем’янович Зленко був людиною різноманітних зацікавлень. Звідси й широта його творчих параметрів.

Печаль берегової батареї

80 років тому Одеська військово-морська база Чор­номорського флоту одер­жала у своє розпорядження щойно збудований потужний секретний об’єкт.

«Твоїм майбутнім…»

Світло думок та ідей видатного письменника, вченого, громадського та політичного діяча Івана Яковича Франка сяє нам сьогодні.

Будівничий Андрій Шостак

Над чорноморським степом привільно почувався двоголовий орел… Тепер зерно з українських полів, захоплених князями – Вяземським, Потьомкіним, Прозоровським, графами – Розумовським, Каменським, Брани

«Дякую тобі, щирий друже мій»

Дослідники присвятили чимало сторінок вивченню взаємин Кобзаря з автором першої української опери Семеном Гулаком-Артемовським.

«Одна у мене…»

Скільки лицарів прой­шло шляхом боротьби за незалежність України!

Служіння Її Величності

Валуєвський циркуляр 1863 року про обмеження друкування книжок та періодики українською мовою, затим Емський указ 1876 року спричинили значну перерву у виданні творів Тараса Шевченка і в Петербурзі

«Ох, не однаково мені»

Федір Шаляпін виходив на театральні підмостки у столиці Чорномор’я неодноразово. Якщо брати до уваги персональні афіші, то 26-річний співак уперше приїхав до Одеси на гастролі 4 червня 1899 року.

Вихованець «Товариства незалежних»

Шанувальники мистецтва уперше познайомилися з Володимиром Крихацьким, вихованцем академіка І. Турцевича, на виставці 1909 року.

За наказом Івана Луценка

У жовтневому номері газети «Рідний курінь» часів Української На­родної Рес­публіки вмі­щено «Наказ Оде­ської Української військової ради». Подаємо витяг із цього історичного документу.

«Орися ж ти, моя ниво…»

Улітку 1891 року студентське юнацтво, молоді письменники, науковці вирішили заснувати принципово нову організацію.

«А діждемось-таки колись!»

Підґрунтям нинішньої Конституції України слугували, зокрема, й законодавчі розробки наших відомих предків.

«Серед степу широкого, на Вкраїні милій»

155 років тому на Чернечій горі було перепоховано прах Тараса Шевченка

Сторінки