Щойно в районі були порушили питання про створення прийомних сімей, подружжю Туманових одразу сподобалась ця ідея. А чому б і справді їм не зігріти батьківською та материнською ласкою обділених долею діток? Троє своїх виросли, живуть за кордоном. Їм батьківська допомога не потрібна. Сил, знань і матеріального достатку вистачить, аби й прийомних підняти на ноги, виховати. А що це дійсно так, підтвердять і односельці. Тетяна Луківна та її чоловік Володимир Грачович живуть в Лисогірці і, як водиться в селі, мають в домашньому господарстві різну живність, а також город, садок. Тож основні харчі у них з власної садиби.
Незабаром після відповідних узгоджень в районі та співбесіди Тетяна і Володимир Туманові вже готувалися до прийому дітей. Жінка все частіше навідувалась у “Буслик”, приглядалася до його маленьких мешканців.
– Дуже вже хотілося вибрати діточок у такому віці, аби можна було їх виховати по-своєму: гарними людьми, гідними нашої України, чуйними, турботливими, працьовитими, такими, щоб у дорослому житті вони стали ще й люблячими батьками й матерями для своїх дітей. Словом, щоб їх життєвий шлях докорінно відрізнявся від того, на який скотилися ті, хто привів їх у нинішній світ, – щиро, від душі говорить жінка.
Трирічна Галинка та її старший братик 8-річний Сашко стали саме тими дітьми, які припали до душі Тетяні Луківні, а вони одразу почали щиро горнутися до неї. Так відбувся обопільний вибір.
Незабаром сім’я переїде в новий будинок в центрі, аби було ближче ходити в дитсадок і в школу.
Можливо, з легкої руки подружжя Туманових кіль¬кість прийомних сімей в районі почне зростати. І все більше дітей одержать родинне тепло.
