ХТО ЗАХИСТИТЬ ЧОРНЕ МОРЕ?
Нинішня дата співпадає з десятою річницею підписання урядами шести прибережних держав Стратегічного плану про захист та відновлення Чорного моря. Чи відомі суспільству основні проблеми Чорноморського регіону? На це має відповісти опитування, проведене у рамках Проекту відновлення екосистеми Чорного моря неурядовими організаціями серед 400 респондентів прибережних міст Росії, України, Болгарії, Румунії, Туреччини та Грузії.
За результатами опитування майже 40% респондентів заявили, що головним бар’єром до покращення стану Чорного моря є відсутність державного інтересу до цієї проблеми. При цьому 90% всіх опитуваних стверджують, що здоров’я Чорного моря – питання, важливе для них особисто, а понад 80% респондентів готові виділяти додаткові кошти із власного бюджету з метою оздоровлення екосистеми моря.
Після кризи на початку 90-х, на думку вчених, екосистема Чорного моря почала проявляти окремі ознаки відновлення, але залишається вразливою до впливів забруднень, що позначається на виснаженні різноманітності фауни. Так, починаючи з 90-х років, популяції 21 із 26 видів чорноморських риб визнано комерційно вичерпаними. Проте, міжнародне опитування виявило, що громадськість погано знайома із цими обставинами: 46% респондентів вважають Чорне море “трохи забрудненим у деяких місцях”, 6% – “більш здоровим, аніж будь-якому раніше”. Більшість людей визнали факторами, що загрожують Чорному морю, промисловість (21%), каналізації (13%), сміття (13%), непродумане використання прибережних регіонів (12%). Лише 9% опитаних згадали сільськогосподарські викиди, хоча саме вони, як стверджує директор програми UNDP/GEFДунай – Чорне море Іван Завадський, становлять головну сучасну загрозу екосистемі моря:
– У 90-х роках Чорне море було, по суті, врятоване від повної екологічної катастрофи через різке скорочення використання азото– і фосфоромістких добрив, що викликане економічним крахом країн колишнього СРСР, – підкреслив він. – Але зараз тисячі тонн азоту й фосфору щорічно потрапляють безпосередньо у море, загрожуючи здоров’ю цілої екосистеми. Тому ми маємо удосконалити сільськогосподарські методи, перш ніж економічне відновлення призведе до чергового екологічного нещастя.
Як повідомила Емма Джилєва, керівник неурядової організації Black Sea NGO Network у Варні, понад 25% усіх респондентів впевнені, що перепоною до ефективного захисту Чорного моря залишається нерозуміння громадськістю масштабів проблем та їх наслідків: “Цілу вічність море турбувалося про нас. Тепер зрозуміло, що настав наш час потурбуватися про море”, – робить висновок вона.
Георгій РЯБОЙ, Центр розповсюдження екологічних знань ОДЕУ
ЛЮБИТИ І ЗАХИЩАТИ
З 1996 року 31 жовтня оголошено Міжнародним днем Чорного моря. Цього дня у Стамбулі шістьома державам, чиї береги омиваються його водами, підписано «Стратегічний план дій щодо оздоровлення і захисту Чорного моря».
В цілому ці країни – єдиний „дім”, де живуть мільйони людей. Тому зрозуміле занепокоєння за екологічний стан морського середовища, прибережної зони і рекреаційний потенціал Причорномор'я. Актуальність цієї вічної теми визначена сучасною інтенсивністю природокористування, що призвело до загострення екологічних проблем басейну.
Розв’язанню їх сприяє існуюча мережа, створена в межах Чорноморської екологічної програми (Black Sea Envsronment Program– BSEP GEF), спрямованої на реалізацію Бухарестської конвенції, Одеської декларації (1993 р.), Чорноморського стратегічного плану дій щодо оздоровлення і захисту Чорного моря”(1966), а також на координацію допомоги міжнародних донорів. Мережа складається із 6 міжнародних і 36 національних центрів. Один з них, що займається спеціальним моніторингом і оцінкою забруднення Чорного моря, діє в Одесі.
Влітку нинішнього року було ухвалено низку важливих рішень щодо охорони морського середовища. Розглянуто наукові і технічні аспекти супутникового моніторингу нафтових розливів, а також потрапляння в море інших шкідливих речовин. Звернуто увагу на питання контролю за чистотою акваторій. Показово, що Україна – єдина держава Чорноморського басейну, де національний план його захисту схвалено законодавством. Очікується затвердження «Плану ліквідації надзвичайних ситуацій у Чорному морі», а також «Національний план ліквідації аварійних ситуацій у відкритому морі». Тепер відповідальність за усунення цих шкідливих наслідків в Україні несе МЧС.
Однією із служб, що виконують завдання збереження чистоти моря, є Державна екологічна інспекція щодо охорони навколишнього природного середовища Північно-Західного регіону Чорного моря – уповноважений орган Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. За 9 місяців 2006 року інспекція провела 8 097 перевірок за дотриманням природоохоронного законодавства України. В підсумку складено 897 протоколів на суму 332 тис. грн. Пред'явлено 273 позови, за якими вже надійшла оплата 2615,7 тис. грн.
По водних ресурсах перевірено 6 тис. 904 об'єкти. При цьому складено 673 протоколи, пред'явлено 266 позовів, стягнено понад 2602 тис. грн. Якщо, з одного боку, це показник інтенсивності роботи інспекції, то, з іншого, – факти недбайливого ставлення людей до свого природного багатства.
Такі ж високі цифри свідчать про те, що багато порушень зареєстровано з боку суден, які перебувають у наших територіальних водах. Так, після проведення 4 тис. 768 перевірок складено 480 протоколів, пред'явлено 253 позови, стягнено понад 2599, 6 тис. грн. Всі ці кошти надійшли до бюджету.
Юрій КАВУН, перший заступник начальника Держінспекції щодо охорони навколишнього природного середовища Північно-Західного регіону Чорного моря, Ніна ЛОШКАРЬОВА, головний фахівець з інформації
