НАТАЛЯ БУРДЕЙНА: «Я ДОКЛАДУ ВСІХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗНОВУ ПОЇХАТИ НА ОЛІМПІАДУ»
Довідка «ОВ»
Наталя Бурдейна народилася в Одесі.
Закінчила Одеський педагогічний інститут.
Заслужений майстер спорту зі стрільби з лука.
Багаторазовий переможець і призер чемпіонатів України.
Рекордсмен світу і Європи.
Срібний призер ХХVII літніх Олімпійських ігор у Сіднеї (2000 р.).
Чемпіонка світу в закритих приміщеннях (2005 р.).
6 травня в Італії стартує черговий етап Кубка світу зі стрільби з лука. До складу збірної України увійшла відома одеська спортсменка, олімпійська призерка Наталя Бурдейна. Напередодні від'їзду команди на підготовчі збори наш кореспондент зустрівся з лучницею і взяв у неї інтерв'ю.
– Наталю, які завдання стоять перед українською збірною в Італії?
– Увійти до трійки і жодні інші варіанти навіть не розглядаються. В особистому заліку я себе також налаштовую посісти призове місце. 16 квітня команда починає підготовчі збори в Києві і 26 квітня виїжджає до Італії, де також пройдуть 6-денні збори. Склад збірної уже визначено – крім мене, це Тетяна Бережна, Віта Коваль і Тетяна Дорохова. Керує командою Віктор Сидорук.
– У наступному році в Пекіні стартують чергові літні Олімпійські ігри. На яких змаганнях будуть розігруватися олімпійські ліцензії?
– На чемпіонаті світу, що орієнтовно пройде в липні цього року. Я докладу всіх зусиль, щоб потрапити до Пекіна і сподіваюся, що мої партнери по команді виступлять успішно. Адже на чемпіонаті світу будуть розігруватися командні ліцензії – якщо команда потрапляє до вісімки, то їх одержує повний склад членів збірної. Якщо усе складеться вдало, то в Пекіні хотілося б повторити свій олімпійський успіх. Зі свого боку буду робити для цього все можливе. Я відчуваю, що до кінця ще себе не реалізувала і здатна домогтися високих результатів.
– Наталю, розкажіть, як до Вас прийшло захоплення стрільбою?
– Ви знаєте, у мене завжди була спортивна родина, і це якось вийшло саме собою. З раннього дитинства пробувала себе в різних видах спорту: великому тенісі, легкій атлетиці, баскетболі, фехтуванні. А мій старший брат займався боксом на стадіоні «Динамо». Там він якось побачив оголошення про набір до секції стрільби з лука і розповів про це мені. Я записалася до секції, мені дуже сподобалося стріляти, і я вирішила серйозно зайнятися цим видом спорту. П'ятнадцятирічною виконала норматив майстра. Перший великий успіх до мене прийшов у 1990 році на юніорському чемпіонаті СРСР. А в наступному році я вже стабільно брала участь у різних міжнародних змаганнях, репрезентуючи спортивне товариство «Локомотив», а з 2001 року – «Динамо».
– Сіднейська Олімпіада стала для Вас тріумфальною...
– Так, таке не забувається, тим більше що це була моя перша Олімпіада. У складі збірної команди я здобула срібну медаль. Для нас тоді усе склалося дуже вдало – була закладена добра база підготовки плюс дуже сильний склад – досвідчені Олена Садовнича і Катерина Сердюк виступили прекрасно. Пам'ятаю, яке у нас було велике емоційне піднесення після перемоги. Відзначу, що велика частка олімпійського успіху належить моєму наставнику – заслуженому тренеру України Аллі Павлівні Кивайло.
– А як давно Ви з нею працюєте?
– Спочатку я тренувалася в Олени Вихрової у «Локомотиві», але вона в 1992 році пішла в декрет, і я стала працювати з Аллою Павлівною. З нею я переживала багато перемог і поразок. Вона мені дуже допомагає в житті, я завжди намагаюся прислухатися до її порад.
– Чому Вам не вдалося повторити свій олімпійський успіх у 2004 році, в Афінах?
– Наша команда посіла усього лише шосте місце – це був по суті провальний результат у порівнянні із Сіднеєм. А що стосується причин невдачі – по-перше, у день змагань були досить складні погодні умови – дув вітер, але ж за правилами існують певні обмеження щодо його швидкості. На жаль, стрільби ніхто не скасував, хоча, наприклад, змагання з веслування не відбулися. Наші суперники змогли краще пристосуватися до таких умов. По-друге, одна наша спортсменка була травмована, замінити її не було ким. Загалом, потрібного результату ми не домоглися, але ж команда була дуже сильно підготовлена – навіть набагато краще, ніж у Сіднеї. Можна сказати, що зірки не зійшлися, і удача від нас відвернулася. Тоді ми були дуже засмучені.
– Ви виступили невдало, зате в загальному заліку вся українська збірна відзначилася, здобувши 23 медалі...
– Так, в Афінах наша національна команда гучно заявила про себе. Адже ніхто, напевно, не припускав, що Україна посяде високе, дванадцяте місце. Я з великою радістю сприйняла повідомлення про здобуття золотої й срібної медалей моїми земляками – легкоатлетом Юрієм Білоногом і важкоатлетом Ігорем Разорьоновим. З особистих вражень можу сказати, що Україну вже знають як країну, багату на спортивні таланти, і ставляться до нас з великою повагою. Я дуже пишаюся, коли на таких престижних змаганнях піднімається національний прапор. Саме тоді ти справді розумієш, що є представником великої країни зі славетними олімпійськими традиціями.
– У 2005 Ви стали чемпіонкою світу в закритих приміщеннях в особистому заліку...
– Після Сіднея це був мій найбільший успіх. Усе склалося дуже вдало. Я була в гарній формі. Цікаво, що фінал став чисто українським – я зустрілася зі своєю партнеркою по команді – черкасчанкою Тетяною Дороховою. У неї також були непогані шанси стати першою, але, очевидно, здали нерви. Адже усе вирішувалося в останньому пострілі – якби Тетяна влучила в «дев'ятку», то питання про переможця вирішилося б на її користь. Але вона не впоралася з емоціями і програла боротьбу.
– Останнім часом на змаганнях Ви не виступали. Чому?
– У зв'язку з травмою. По суті, я пропустила два сезони. Ви знаєте, спортсмени – це трохи шалені люди, що працюють до краю. У мене не було можливості відновитися – постійні збори, турніри, при цьому великі навантаження. І організм дав збій – дуже пошкодила зв'язки плеча. Образливо, що мені вдалося завоювати путівку на чемпіонат світу в залах, але саме напередодні старту трапилось таке лихо...
Я довго відновлювалася сама, лікувалася різними способами і поступово приступила до тренувань – торік почала тренуватися зі збірною командою. Довелося починати практично з нуля. Зараз мені ще треба багато згадувати, знову напрацьовувати змагальний досвід. Сьогодні моє завдання – не підвести команду на майбутньому етапі Кубка світу, і я сподіваюся, що з Італії ми повернемося з гарним результатом.
Євген НИЗОВ
ОДЕСИТКИ З МЕДАЛЯМИ, АЛЕ З ЯКИМИ?
* У Запоріжжі завершився третій, передостанній тур фіналу чемпіонату України з волейболу серед чотирьох жіночих команд суперліги, які виборювали комплекти нагород.
Як відомо, в одеському другому турі черкаський «Круг» достроково завоював золоті медалі, а за «срібло» та «бронзу» продовжили боротьбу «Джинестра» (Одеса), «Орбіта-Університет» (Запоріжжя) та «Галичанка» (Тернопіль).
«Джинестра» (тренер – чемпіонка Олімпійських ігор Олена Соколовська) у третьому турі із однаковим рахунком – 3:1 виграла у «Круга» та «Орбіти», й, на жаль, у п’яти партіях поступилася «Галичанці».
Одеситки забезпечили собі «бронзу» і в змаганні за друге місце випереджають на одну перемогу «Орбіту». Усе вирішиться в Черкасах, де наприкінці цього тижня буде поставлена остання крапка у чемпіонаті країни.
* 14 квітня за формулою плей-оф першими (до двох перемог) розпочали 1/4 фінальні матчі чемпіонату України з баскетболу суперліги: «Хімік» (Южне) – «Сумихімпром», які посіли відповідно четверте- п’яте місця.
Господарі паркету, у яких виділявся Лепоєвич, що набрав 22 очки (шість триочкових та чотири штрафних кидки), у всіх періодах вели в рахунку й досягли перемоги – 94:74.
Минулої неділі БК «Київ», який очолює турнірну таблицю, екзаменував МБК «Миколаїв», що замикав найсильнішу вісімку. Несподіванки не сталося. Кияни перемогли – 88:52.
* «Азовмаш» (Маріуполь) вперше виступав у Жироні (Іспанія) у фінальному турнірі чотирьох найсильніших команд на Кубок Європи з баскетболу. У 1/2 фіналу чемпіони України зустрілися із італійським «Віртусом», який мав великий досвід участі у баталіях континенту.
Матч пройшов на рідкість цікаво. Після першої половини наша команда вела – 50:35. У третьому періоді італійці надолужили прогаяне – 60:60, 66:66 і навіть вийшли вперед – 71:70. На останній хвилині посланці України вирвали перемогу – 74:73.
У фіналі маріупольці зустрілися із клубом «Жирона», який переміг своїх земляків із «Естудіантеса» – 89:58.
Незважаючи на те, що господарі перевершували маріупольців у зрості, матч проходив майже на рівних. Хвилин за п’ять до кінця рахунок став 67:67. Коли за п’ять персональних вибули центрові Лещук та Ботічев, іспанці одержали перевагу й вийшли переможцями – 79:72.
Гравці «Азовмашу» (тренер Римас Гірскіс) удостоєні срібних медалей. Це великий успіх.
* «Портовик» (Южне) – тренер Олег Сич, провів у Луганську два спарених матчі чемпіонату України з гандболу із «Буревісником». Южненці перевершили господарів із рахунком – 28:19 та 39:23.
Майже одночасно у Броварах «Будівельник» двічі приймав одного із претендентів на перше місце ЗТР (Запоріжжя). Суперники здобули по одній перемозі.
Таким чином «Портовик», втративши чотири очки (ЗТР – сім), зіграв на два поєдинки менше, є потенційним лідером у боротьбі за золоті медалі.
20-21 квітня докери на своєму майданчику зустрічаються із «Будівельником», а потім поміряються силами у Донецьку із «Шахтарем» і завершать турнір (4-5 травня) у Южному матчами із ЗТР.
* Регбісти одеського «Кредо-63» (тренер Георгій Чумбуридзе) у черговому поєдинку чемпіонату України у Києві грали із клубом «Епоха-Політехнік» і здобули перемогу – 21:7.
Наша команда усі три матчі вирішила на свою користь і разом із харківським «Олімпом – ОСК ХТЗ» ділить перше-друге місця.
* Стартував чемпіонат Одеси з футболу серед 15 команд міської вищої ліги. Головний арбітр – суддя національної категорії Олег Євстратов.
17 квітня зустрічалися «Торпедо» – «ФАР», «Таврія-В-Радіалка» – «Діджитал», СКМ «Сигнал» – Чорноморець-2». 19 квітня грають «Таїровець» – «Сонячна долина», «Афган-Памір» – «Динамо-Честь». 20 квітня на поле вийдуть «Дружба народів» – «Юнга».
* У обласній школі Олімпійського резерву набирає швидкості чемпіонат Одеси з шахів за участю 62 претендентів не нижче першого розряду. Минуло два тури (всього дев’ять). По дві перемоги здобули майстер спорту Володимир Галахов, кандидати у майстри спорту Станіслав Богданович та Олександр Гарифулін. Турнір проходить щодня. Початок о 16.00.
Євген ГОРЕЛЮК
ЗМАГАЮТЬСЯ РИБАЛКИ-СПОРТСМЕНИ
На Одещині стає масовим спортивне рибальство. Поряд із традиційним проведенням одного з етапів чемпіонату України, учасники змагаються в лові коропа на блешню і поплавкову снасть. Відкритий чемпіонат Одеси з поплавкової ловлі на Кубок Одеського клубу рибалок пройшов на обвідному каналі в селі Маяки. 48 команд з Одеси, Житомира, Донецька та інших куточків України зібралися для того, щоб з'ясувати – хто ж піймає на вудку з одним гачком більше риби. Змагання тривали протягом п'яти годин і були розбиті на два періоди з півгодинною перервою.
Трофеями спортсменів ставали невеликі окуньки, червоноперки, карасики. Усього учасникам змагання вдалося піймати 930 рибок, загальною вагою... 16 кг. Це свідчить про те, що, крім всюдисущої удачі, рибалкам необхідно було мати дуже тонку і чутливу снасть, постійно експериментувати з насадками, підгодовуваннями й глибиною ловлі.
Після завзятої боротьби, що йшла буквально за грами, визначилися переможці. Чемпіоном змагань став Вадим Швед з Житомира, що піймав 2 кг 200 г, на другому місці його земляк Сергій Самонюк, що вивудив 1 кг 860 г, на третьому місці Сергій Огійчук з Донецька, чий улов склав 1 кг 680 г.
Одеситу Віталію Пилипчуку вдалося піймати усього лише одну рибку – білого амура вагою 205 г, але вона виявилася найбільшою.
А кращим з наших земляків став Олександр Слюсар, що піймав 965 г і виявився п'ятим.
– Виграти нам вдалося винятково завдяки тренуванню, – поділилися враженнями переможці. – За день до змагань ми побували на новій для нас водоймі і визначили тактику ловлі. Це дозволило посісти всі три призових місця.
Переможці змагань з поплавкової ловлі на Кубок Одеського клубу рибалок були нагороджені коштовними призами й грамотами Дунайсько-Дністровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, Одеської федерації спортивного рибальства, спонсорів змагань.
Ігор МОСКАЛЕНКО, прес-секретар управління «Дунайдністеррибвод»
Калейдоскоп ЗАТВЕРДЖЕНО ТАЛІСМАН ОЛІМПІЙСЬКОЇ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ
Національний Олімпійський комітет (НОК) України оголосив призерів та переможця конкурсу зі створення талісману команди України на ХХІХ Олімпійських іграх у Пекіні.
«Ми шукали образ, довго думали, що повною мірою може відповідати і нашій культурі, і нашим традиціям. Ми хотіли побачити талісман, який був би зрозумілий українцям і символізував нашу країну. Було понад 150 робіт: і свинки, і бджілки, і білочки, й квіточки, то ж нашим фахівцям було не нудно працювати й вибирати. Тепер ми репрезентуємо вам наші талісмани. Це пара симпатичних лелеченят. Мудрі птахи будуть оберігати нашу команду... Лелека завжди селиться у чистому й доброму місці. Вважається, що вони супроводжують гарних і світлих людей, їхня поява поруч із оселею – це добрий знак. Гадаю, що ці талісмани принесуть удачу й нам», – сказав Президент НОК України Сергій Бубка.
Він відзначив, що у лелеченят (талісмани збірної України будуть чоловічої та жіночої статі) ще немає імен, але вони обов'язково будуть. НОК України планує виготовити багато різноманітних сувенірів із зображенням талісману.
За матеріалами мережі інтернет
