В Ізмаїлі сесійне засідання міськради, позачергове, вже 17-те, відбулося одразу після травневих свят, і розглянуло три питання, які вносилися на порядок денний раніше, на рішення яких наклав вето мер міста Георгій Дубенко.
Питання перше. На сесії 30 квітня мер заблокував рішення про надання одному з міських підприємців дозволу на розробку проекту землевпорядкування щодо відведення земельної ділянки в оренду на 25 років для розташування та експлуатації торговельно-розважального комплексу. Основна вимога мера: спорудження такого об’єкта суперечить низці положень без належної відповідної підготовки документів. Необхідно, зокрема, внести зміни до генерального плану міста. Цілком розумна вимога. Але певна група осіб, яка лобіює у міськраді цей проект і зацікавлена у якнайшвидшому розв’язанні питання, і, отже, в обхід цілком законних вимог, стала використовувати основний аргумент: об’єкт місту дуже потрібен. Навіщо ж, мовляв, чинити перешкоди тому, що у віддаленому від центру районі міста буде споруджено комплекс для дітей – не за бюджетні гроші? Депутат міськради Андрій Абрамченко висловив зауваження, що каменем спотикання, по суті, є формулювання, яке характеризує об’єкт, і запропонував розшифрувати у документі його назву. Цю пропозицію було ухвалено, проголосували за неї 45 депутатів з 50. Фактично мер і його опоненти дійшли до певної злагоди, хоча відійшло на другий план питання всебічного, а не часткового дотримання законодавства.
А от у другому питанні – про порушення регламенту виконкому, які нібито мають місце, зокрема, положень про роботу конкурсної комісії щодо зарахування на посади до виконавчих структур органів місцевого самоврядування, суперечності між мером і частиною депутатів залишилися. Незважаючи на двоїстість ситуації, оскільки, відповідно до інформації, оприлюдненої на кількох брифінгах мера з представниками ЗМІ певним колом осіб спостерігається бажання «протягти» свої кандидатури навіть без достатніх на те підстав, на шкоду демократичності даного процесу, через що, до речі, при виборі кандидатів на посаду начальника міського відділу освіти конкурсу, як такого, не було. Пропонувалася кандидатура людини, яка не мала нічого спільного з міською системою освіти (що викликало певне здивування у представників шкіл). 38 депутатів міськради практично захистили позицію опонентів мера, проголосувавши за те, щоб законності вето у даному випадку дав оцінку міськрайонний прокурор.
Схожа ситуація проглядається і з інших питань.
Як сказав після сесії Георгій Дубенко, він хоче домогтися ветування одного – поважати Закон і ретельно відпрацьовувати кожне рішення, оскільки майже за рік ціла низка поквапливих рішень потім у суді були опротестовані. Лише як курйоз можна сприймати виділення чималих сум на встановлення «лежачих поліцейських», а потім визнання їх неефективним засобом боротьби з лихачами, і необхідності – таки установити світлофори. Але гроші-то на це ідуть державні…На думку мера, у позиції тієї самої більшості депутатів, які не вперше голосують за непродумані рішення, позначається, швидше за все, певна політична амбіційність, а не вдумливий підхід до справи.
