В ІЗМАЇЛЬСЬКІЙ РАЙСПОЖИВСПІЛЦІ ПРОЙШЛО ОБГОВОРЕННЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ОДЕСЬКИХ ВІСТЕЙ»
Відразу ж після виходу у світ статті «Хто кого “кришує”, або В чому майбутнє споживчої кооперації» («ОВ» за 22 грудня 2007 року) представники Одеської облспоживспілки призначили на 26 грудня в правлінні Ізмаїльської райспоживспілки зустріч з кооператорами району, щоб у спокійних обставинах ще раз поговорити про те, що ж заважає місцевим кооператорам працювати стабільно, як вийти з тупика. До Ізмаїла прибув перший заступник голови правління облспоживспілки Олександр Олексійович Паровенко і голова обкому профспілки працівників споживкооперації Міланія Михайлівна Костенко.
На жаль, голови правління Ізмаїльської РСС Г.І. Пальченка на місці не було. Через кілька хвилин після появи одеситів кудись зникла і секретар. Як пояснили в бухгалтерії, вона захворіла. Правда, перед цим Міланії Михайлівні вдалося в неї з’ясувати: телефонограма щодо зустрічі, відправлена з області, була передана голові правління. Але якихось розпоряджень щодо оповіщення керівників сільських споживчих товариств про приїзд представників ОСС не було.
– І так – щоразу, – розводили руками одесити, – наші візити тут звикли ігнорувати. За змахом «чарівної палички» усі члени правління кудись зникають.
Виручило, що фактично продублювала телефонограму голова райкому профспілки працівників кооперації Діна Дмитрівна Койчева, попередивши про зустріч всіх, до кого змогла додзвонитися. Обговорення статті, хоча і в більш вузькому колі, відбулося.
О.О. Паровенко постарався пояснити присутнім позицію облспоживспілки.
– Нас, та й усіх вас, я гадаю, не може не тривожити авральна ситуація, що склалася тут, і досить докладно змальована в статті «Хто кого «кришує»... – підкреслив Олександр Олексійович. – Повторюватися не буду. Скажу лише – тут звикли посилатися на безліч різних причин. Але поруч є Болградський район, де становище зовсім інше. Чому? Давайте спокійно розберемося, ми і приїхали, щоб не ділити і відбирати, а щоб допомогти вам! Гасло споживкооперації – взаємодопомога, демократія і мир!
Як змушені були підтвердити представники сільських споживчих товариств, що приїхали на зустріч, справи розвалюються через невірну поведінку правління Ізмаїльської РСС, що не надає допомоги – ні матеріальної, ні юридичної. Правління зайняло позицію спостерігача, не протидіє розвалу споживкооперації в районі. Районна мережа споживчих товариств із боку правління РСС достатньою мірою не керована. Кожний виживає як може. Запитується, кому потрібна така РСС?.. Кілька років минуло, як з її складу вийшло Кам’янське сільпо, у 2006 році – Першотравневське, попередили про бажання виходу Саф’янське і Муравлівське сільпо... Представник ОСС запропонував визнати – така позиція правління РСС декому на руку, оскільки, цілком можливо, дозволяє працювати фактично на свою кишеню, а не на благо споживчих товариств і пайовиків. Хіба ж це рівень торгівлі, якщо деякі голови сільпо самі із сумками їздять до Ізмаїла, у кращому випадку на «7-й кілометр», закуповують там товар, а в себе вдома перепродують, цілком імовірно, не оформлюючи його? (Можливо, і з цієї причини було вчинено опір на вимогу провести ревізію?
На запитання, невже не бачили раніше, куди все йде, була дана відповідь, що керівництво ОСС вже пропонувало Г.І. Пальченку подумати і вирішити для себе – чи не краще звільнити обійману посаду та поступитися місцем тому, хто все ж таки виправить становище в районі? Галина Іванівна написала заяву про звільнення. Але ті ж керівники сільпо її неначебто захистили. (Як вважають в облспоживспілці, тут також вплинула корпоративність типу «не чіпайте мене, і я вам заважати не буду»). Запропонували не поспішати, дати час на поліпшення справ і представники районної влади.
Але відразу ж після цього в РСС почалися процеси, спрямовані на її відділення від облспоживспілки. В однобічному порядку, без дотримання всіх необхідних процедур ізмаїльські кооператори вирішили відмовитися від договору делегування повноважень. З порушеннями – рішенням ради, а не конференції, внесли зміни до Статуту РСС. Це у подальшому дало привід для відмови у проведенні облспоживспілкою документальної ревізії.
Правлінню облспоживспілки довелося звертатися до суду, який задовольнив його позов до РСС, визнав договір про делегування повноважень дійсним і забов’язав керівництво РСС надати документи на ревізію. Потім було друге засідання – в Одеському апеляційному суді. Але і він залишив перше рішення суду чинним.
– Ось чому і почалося вилучення документів, на жаль, за допомогою правоохоронних органів. Факт сам по собі для нас унікальний, – відзначив О.О. Паровенко. – Ревізію всієї мережі ми мотивували і тим, що у функції ОСС входить контроль за збереженістю кооперативної власності. Нам не байдуже, як вирішуються питання на рівні пайовиків, скільки їх реально і яка робота провадиться безпосередньо з ними. Ревізія – тривалий процес. Але вже сьогодні з багатьох параметрів зрозуміло, що наші основні побоювання були обґрунтованими. Документи свідчать про безліч недоліків у роботі сільських споживчих товариств, ігноруванні інтересів пайовиків. Нам довелось з’ясувати: багато проблем в Ізмаїльському районі виникли через те, що тут дотепер реально не ухвалена Програма розмежування і закріплення кооперативної власності. А про дивіденди пайовики навіть і не чули. Хіба можна це вважати нормальним?
Ні до чого доброго не призведе і загострення відносин з керівництвом ринку.
– Позиція правління ОСС і обкому профспілки спрямована на захист працівників системи, пайовиків, – заявила Міланія Михайлівна. – Нас не може влаштовувати нинішній рівень організації роботи в споживкооперації Ізмаїльщини, при якій середня зарплата складає 200 гривень, а керівництво РСС від розв’язання цієї проблеми відхрещується, мовляв, за це відповідають керівники сільпо. А за що ж відповідає Галина Іванівна?
Як сповістили представники ОСС, після одержання в повному обсязі результатів ревізії будуть зроблені відповідні висновки, їх постараються донести до кожного пайовика, з якими разом і будуть вирішувати – як кооперації Ізмаїльщини жити далі.
– Якщо у Галини Іванівни є інші пропозиції – нехай пропонує відкрито, а хто кого «кришує», час покаже. І нехай, спочатку, хоча б відрядить когось у сусідній Болградський район – у тамтешніх кооператорів є чому повчитися, – підбив підсумок ділової розмови О.О. Паровенко.
…Нам залишається шкодувати, що у Галини Іванівни Пальченко не знайшлося часу для присутності на обговоренні статті. Змушені зробити висновок: ігнорування широкого обговорення проблем – шлях тупиковий…
