В житті на кожну людину чекає неоднозначна подія – вихід на пенсію. На неї очікують з відчуттям радості і смутку. Пенсійний відпочинок – то добре, але як хочеться повернутися у звичне русло, до виконання своїх професійних обов’язків, постійної зайнятості!
Крізь такі переживання пройшла і Тетяна Михайлівна Кондрацька, коли два роки тому вийшла на заслужений відпочинок, відпрацювавши майже чотири десятки років, останнім часом в органах місцевої влади, звідки і пішла на пенсію. Але, зрозумівши невідворотність того, що сталося, знайшла для себе гідне заняття.
Вишивання хрестом – ось та нова справа, яка для Тетяни Михайлівни стала щоденною і улюбленою. І дізналася я про це випадково – торік на ювілеї своєї землячки. Привітати її прийшла і Тетяна Михайлівна. Вона розгорнула подарунок, який призначався іменинниці. Це була власноруч виконана вишивка в рамці під склом. Букет червоних тюльпанів на полотні вразив природністю і соковитістю барв. Майстриня охоче погодилася показати свої роботи вдома.
На запитання «чому саме вишивання?», Тетяна Михайлівна відповіла:
– У шкільні роки я захоплювалася малюванням, і в мене це непогано виходило. Завжди мріяла малювати олією, але дорогі – матеріали, на жаль, для мене поки що недоступні. От і вирішила спробувати вишивати. Це захопило. Я люблю всі свої вишивки.
Картин багато: вони різняться за розмірами, сюжетами, кольоровою гамою. Пейзажі, натюрморти, чотириногі друзі і квіти...
– Чимало своїх робіт я дарувала друзям до дня народження, – зауважує майстриня. – Є охочі придбати за гроші мої картини. І я, звичайно, продаю їх. За ці кошти купую нитки, тканину, рамки для майбутніх робіт. Приємно усвідомлювати, що плоди мого захоплення приносять людям радість, коли вони бачать їх в своєму домі, дарують своїм друзям.
Я поцікавилася про майбутні творчі плани Тетяни Михайлівни.
– Є в мене нові сюжети вишивок, – каже вона, – але я не полишаю надії, що мої найкращі роботи будуть виконані олією.
