Темою розширеного засідання політико-консультативної ради стало виконання Одеською міською радою та її виконкомом вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", інших нормативно-правових актів у сфері встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги населенню міста Одеси. Ініціатором цієї розмови, як повідомила присутнім начальник управління внутрішньої політики Одеської міської ради Наталя Чайчук, виступила лідер фракції Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" в обласній раді Ольга Соловенко.
У зустрічі взяли участь заступник міського голови Микола Тельвак, заступник начальника управління економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Євгенія Квятковська, комерційний директор КП "Теплопостачання міста Одеси" Михайло Коваленко, заступник директора філії "Інфоксводоканал" Анатолій Михайлистий.
На думку Ольги Миколаївни, мають місце численні порушення Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Тому необхідно вжити невідкладних заходів до того, щоб взаємини в сфері ЖКГ у місті Одесі будувалися на правовій основі.
Микола Тельвак нагадав, що тарифи на житлово-комунальні послуги приймалися після детального обговорення в комісіях міської ради. І головна проблема полягає у тому, що ще не усі жителі міста уклали договори, які, на думку Миколи Миколайовича, саме й будуть сприяти налагодженню двостороннього діалогу між виробниками та споживачами послуг.
Щоправда, наведені Миколою Миколайовичем цифри про кількість укладених договорів (88% населення нібито вже підписали ці документи) викликали подив і в присутніх, і в депутата Миколи Рублі. Він відразу звернувся до присутніх у залі і запропонував підняти руки тим, у кого договори на надання житлово-комунальних послуг укладено. Лісу рук не вийшло. Лише деякі з учасників зустрічі відповіли ствердно.
Микола Рубля справедливо зауважив: 88% укладених договорів – це липа. І явно недопрацьовують працівники житлово-господарських сервісів, які повинні вести роз'яснювальну роботу із населенням та вчитися відповідати за неякісні та надані не в повному обсязі послуги.
Дискусію викликав також пункт договору, який дає право працівникам житлово-комунальних служб входити до квартир мешканців за їхньої відсутністі, якщо виникають якісь надзвичайні ситуації. Наприклад, люди виїхали, а водопровід чи труба опалення, що прорвала, затоплюють квартири, які розташовані внизу.
Микола Тельвак підкреслив, що входити у таких ситуаціях до квартир працівники житлово-господарських сервісів будуть лише у супроводі працівників міліції. Однак учасники зустрічі з подібним підходом не погодилися: квартира є приватною власністю. І входити туди без дозволу власників й за їхньої відсутністі – протизаконно.
Євгенії Квятковській довелося відповідати на запитання щодо різної вартості послуг з експлуатації ліфтів у будинках, зданих в один рік. Виявилося, що тариф цей залежить і від типу ліфта, і від того, чи провадилися ремонти та модернізація за увесь час роботи підйомного пристрою, і від площі першого поверху. Розрахунки тарифу на кожен ліфт є в управлінні економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності.
Слухаючи Євгенію Георгіївну, ще й ще раз переконувалася у справедливості побажань учасників зустрічі: тарифи повинні бути чітко розписані за усіма своїми складовими і представлені споживачам. Це так звана процедура персоніфікації договору, що дозволяє людям знати, скільки й за що вони платять.
Крім того, необхідний затверджений механізм підписання протоколу розбіжностей. Тому що поки довести працівникам житлово-господарських сервісів, що та або інша послуга надається не на належному рівні, і тариф за її надання не повинен стягуватися у повному обсязі, вдається лише одиницям. Та й то після тривалих дебатів, суперечок, скарг, які дуже вимотують. Вельми красномовним у цьому плані став реальний приклад: жінці, до квартири якої ніколи не подавалося тепло, нарахували 3,5 тисячі гривень за несплату за теплопостачання. І як швидко їй вдасться довести свою правоту, сьогодні не візьметься пророчити ніхто.
Серйозні питання були порушені багатодітними матерями. Так, для того, щоб домогтися реструктуризації боргів з житлово-комунальних послуг (в<
